Marianna Soronevych
Іммігранти в Італії своїми внесками значно поповнюють казну пенсійного фонду. Та багато із них не скористаються можливістю соціального та пенсійного забезпечення
Демографічна ситуація на Апеннінах є невтішною для системи соціального забезпечення. Із постійним старінням населення, продовженням тривалості життя, несприятливою ситуацією на ринку праці (погіршеною економічною кризою) пенсійному фонду важче покривати витрати на оплату пенсій за рахунок внесків працівників.
За даними Istat (Національного інституту статистики) в Італії на 71-го пенсіонера припадає 100 працівників. Але коли розглянути відношення між працівниками і пенсіонерами, беручи до уваги кількість іммігрантів, – пропорції змінюються.
Слід зауважити, що більшість легальних іммігрантів працює та робить внески в італійський пенсійний фонд, не маючи в майбутньому права претендувати на пенсію. Виняток становлять ті, хто відпрацює в Італії достатню кількість років, передбачену для отримання мінімальної пенсії (що стається не так вже й часто, враховуючи дорослий вік у якому іммігранти прибувають на Апенніни). Або між їх країною та Італією підписано угоди про взаємне зарахування робочого стажу (З Україною такої угоди не існує). Отже якщо від числа працюючих відняти громадян іноземних країн, співвідношення становитиме 100 до 4. Така ситуація є надзвичайно вигідною для Італії.
Проблема соцзабезпечення була висвітлена у звіті Національного інституту статистики (Istat), опублікованому в червні. Та у ньому наведено тільки загальну цифру працюючих, не розрізняючи італійських та іноземних робітників. Щоб отримати уявлення про дійсну ситуацію, достатньо заглянути у “Доповідь про працівників іноземного походження”, опубліковану Національним інститутом соціального забезпечення, у співпраці із Статистичним досьє Карітас Мігрантес. У ньому підраховано що в Італії є близько 110 000 пенсіонерів (італійців та іноземців), в порівнянні з 2,7 млн. чоловік зареєстрованими в INPS: на кожних 100 працівників припадає тільки четверо пенсіонерів – ідеальна ситуація для державної скарбниці.
Таким чином іммігранти стають джерелом прибутку, яке в майбутньому не вимагатиме оплати по рахунках.
Нагадуємо, що повертаючись на батьківщину, іммігранти, країни яких не підписали відповідних двосторонніх угод (в тому числі й українці), втрачають усі виплачені ними контрибути, не залежно від того, скільки років вони пропрацювали в Італії.
INPS, у своїй доповіді, робить висновок: “Іммігранти отримують мало користі від системи соціального забезпечення, порівняно із великою роллю яку вони грають для наповнення казни”. Іншими словами, вони платять більше, ніж отримують. Набагато більше.
Маріанна Сороневич
Читайте також:
Пенсії для іммігрантів в Італії
Мені повернуть сплачені контрибути?
Україна накинула пенсіонерам 5 років
ВР відмовила у наданні пенсії українцям, що проживають за кордоном
