Marianna Soronevych
Кінець минулого року був надзвичайний для нас, українців. В Парижі і Києві відбулася презентація книги «Анна Ярославна» українською і французькою мовами. Цей унікальний життєпис доньки Ярослава Мудрого і дружини французького короля Генріха I став своєрідним містком, що через століття знову з’єднав два великі європейські народи.
Десять років віддала написанню цієї біографії киянка мистецтвознавець і кераміст Наталія Крутенко. Аж десять років – може здивуватися дехто, адже про Анну Ярославну ми всі давно знаємо і пишаємось нею, про неї написані романи, історичні праці,зняті фільми. В тім то й річ, ніби всі багато чого знають, але від цього київська княжна-французька королева не стала менш загадковою.
– Я давно мріяла,- розповідає пані Наталя,- виліпити скульптурний портрет Анни. Вимріялась вона мені, як стоїть у пишному вбранні нареченої на порозі Реймського собору з Євангелієм рідною мовою в руках. Почала роботу. Перше питання: якою була на вигляд Анна? Чи існують її портрети, нехай навіть виконані в традиції раннього середньовіччя? В Софії Київській є зображення родини Ярослава Мудрого, а от у Франції? Цікаво мені стало. Почала збирати інформацію. Далі ще загадковіше: виявляється, на час вінчання Анни з королем Генріхом, Реймського собору не існувало. Його ще навіть не почали будувати. Тому мій скульптурний портрет Анни був би нереальний. На початку двотисячного року в Києві з’явився молодий чоловік, який представився Шарль-Філіп герцог Орлеанський, нащадок королеви Анни Реґіни, нашої Ярославни. Мене це дуже зачепило – нащадок Ярослава Мудрого і Володимира Святого? Яким чином? Поринула в генеалогію французьких королів…
Словом було багато загадок. Серед них: яким шляхом добиралася Анна до Парижа? В інституті картографії України допомогли пані Наталі знайти тодішні, тисячолітньої давнини, торгові шляхи, що з’єднували Київську Русь з Європою. До речі, для науковців цього інституту це було також цікаво.
Виявилося, до Західної Європи тоді пролягали два шляхи: Північний через Польщу і другий, набагато південніше. Тож Ярослав Мудрий обрав для своєї доньки саме польський шлях. І на те у нього були особисті причини. Його молодша сестра, донька Володимира Святого, в цей час була польською королевою. Тож Анна їхала з Києва через Володимир-Волинський, Люблін, Червень, Віслицю і зробила велику зупинку в новій столиці польського королівства Кракові.
Тут її тепло і гостинно зустріла тітонька – королева Марія Доброгнєва і її чоловік король Казимир. Королева не могла намилуватися княжною Анною, яку пам’ятала ще маленькою дівчинкою. І новини з рідного Києва, з любої родини для неї були, що називається, великим скарбом.
Король Казимир «познайомив» Анну з її майбутнім чоловіком – королем Генріхом. Адже князівна його ніколи не бачила. Посли, звісно, рекомендували її батькам французького монарха значуще і шляхетно , що їм і належало, як сватам. А от яким він є в житті? І як нарешті виглядає? Саме тут польський король багато чого розповів майбутній королеві, адже він досить довго мешкав у Франції, спілкувався з Генріхом і добре його знав.
Гостилося Анні в Польщі гарно і тепло, але…треба рушати далі. Лісисті Судети, Чехія, Німеччина, все ближче і ближче зустріч з незнайомим Парижем, з чужою країною і власне чужою нелюбою людиною…Що чекало її на чужині?
Видатні вчені, історики надавали Наталії Крутенко консультації та багато допомогли їй. Вона знайомилася з давнім Парижем, з Францією XI століття. Не такою блискучою, красивою і багатою, якою ми її знаємо тепер.
Уявляємо, що Анна Реґіна – освічена, красива і мудра була правителькою Франції за нинішніми обрисами і статками. На жаль, це наші фантазії. В ті часи королю Генріху були підвладні невеликі міста Париж та Орлеан і територія Франш-Конте, довкола Парижа. А вся інша країна була під владою графів, герцогів, баронів, що воювали між собою, не дуже зважаючи на короля, хіба що згадували про нього вкрай рідко, в особливо критичних моментах життя тодішньої країни. А такий критичний момент з’явився з підкоренням північних земель, нинішньої Нормандії, вікінгами.
Анні Ярославні довелося жити в досить складний і трагічний час. І про це все ви зможете прочитати в книзі, яка щойно побачила світ в видавництві «Пульсари» Києво-Могилянської Академії. Цей розкішний подарунковий альбом прикрасить будь-яку домашню бібліотеку. До речі, якою була на вигляд наша велика княжна, ви також дізнаєтесь. А ще, про всяк випадок, якщо комусь випаде побувати в сучасному Парижі, пам’ятайте, що в ньому є пам’ятник нашій Ярославні. Компанію їй складають Жанна Д’Арк і видатна співачка XX століття Даліда. До увічнення пам’яті славетних жінок парижани дуже вимогливі. Тож їх в Парижі всього три.
Над чим працює нині пані Наталія Крутенко, запитую з цікавістю.
– Закінчую життєпис Єлизавети Ярославни, старшої доньки Ярослава Мудрого, дружини норвезького короля Гарольда Сміливого, – відповідає вона. – Про цю жінку взагалі ніхто ніколи у нас не писав, мабуть тому, що ми всі перебували в полоні фантазійної Франції. А життя Єлизавети – це й велике кохання, і складна трагічна жіноча доля.
Але це все вже інша історія…
Надія Кучер, історик,
член Національної спілки
журналістів України
м. Тернопіль.
