Думка читачів

Натисніть, щоб оцінити цю статтю! [Усього: 0 Середній: 0] More

    Любов Варич, Член Кобеляцької районної громадської організації «Літератор» Натисніть, щоб оцінити цю статтю! [Усього: 0 Середній: 0] More

   Я-українка, та в даний час ,живу в Італії, на Сарденії. А виросла я в невеличкому українському селі на Львівщині. Натисніть, щоб оцінити цю статтю! [Усього: 0 Середній: 0] More

Натисніть, щоб оцінити цю статтю! [Усього: 0 Середній: 0] More

   Голос з дитинства Натисніть, щоб оцінити цю статтю! [Усього: 0 Середній: 0] More

   Італійська столиця справляє враження перенасиченої туристами. Справжніх римлян тут зустрінеш не часто. Зате впізнаєш одразу. А щоб відчути їхній світ, потрібно трохи часу. Натисніть, щоб оцінити цю статтю! [Усього: 0 Середній: 0] More

  Ось уже третій день великий  туристичний автобус мчав  дорогами Європи на захід, прямуючи до Франції. За взаємною згодою його пасажири «губилися» у країнах, що траплялися на шляху, та все ж більша половина салону все ще була заповнена людьми з десятиденною туристичною візою у паспортах. Натисніть, щоб оцінити цю статтю! [Усього: 0 Середній: 0] More

   Вона розридалася, як тільки переступила поріг храму. Впала на коліна, й одинокі люди, які заходили в храм, з розумінням залишали її саму у цьому куточку святої обителі. Лункі схлипування, що дзвеніли у величному склепінні собору, потроху переходили у шепотіння. І лише тоді священик підійшов до неї. – Отче, посповідайте… – Ти вже посповідалася. Натисніть, […] More

  «Як швидко повз нас проносяться роки, день змінюється іншим, проте всі приємні дрібниці спливають все рідше. Пам’ятаєш жовтобоку синичку, що пурхала біля нас, розчепіривши крильця? Як вона нас уважно розглядала, та як і ми, раділа весні. Пам’ятаєш? Всюди копошився люд, проте ми всім нехтували. Ми навіть знехтували колоквіумом  заради тієї прогулянки. Натисніть, щоб оцінити […] More

   Микита підвівсь на ліктях. Глянув у вікно… На дворі сірів ранок, що потопав у непроглядних кишлах, осіннього туману. Брудними, сльотавими латами вкрилися тротуари, якими, утягши голови в коміри,  поспішав на роботу заспаний люд. Сам стиль життя вимагав їх розтинати гінкою ходою ранковий кисіль, зневажати холод, і все бігти, бігти, бігти… Ні про що не […] More

   Певен, їх і зараз можна зустріти в тій місцині, лишень з потойбіччя підкрадеться ніч. Тихо… Порожньо… Каїнова могила… Не з-за дерев, не з темряви, просто, з нічого виростають дві постаті, два сильвети, що їх вирізає зі свого тіла ніч. Повільно. Безголосно… Вони рушать глейким дном спогадів, здіймаючи, ніжний, уловимий лиш мною, кавовий запах… Натисніть, […] More