Юрій Котермак. Ерудит з Дрогобича

У світі багато говорять про видатних італійців часів Відродження, які залишили свій слід у науці, літературі чи мистецтві. Усім з дитинства знайомі імена Леонардо Да Вінчі, Рафаеля, Мікелеанджело… Але серед видатних людей, які жили у ту епоху, був і наш співітчизник – Юрій Котермак, якій обрав собі за псевдонім назву рідного міста, – Дрогобич.

Народився Юрій Котермак біля 1450 року, і сім’ї бідного дрогобицького ремісника. Мати його померла, коли хлопчик був ще зовсім малим. Отже, зростав він з батьком та старшою сестрою. Ходив учитися грамоти до дяка церкви Св. Юра. Хутко навчився не тільки читати псалтир і часословець, а й писати. Бажання вчитися та пізнавати було йому завжди притаманне.

У XIV – XV ст. Дрогобич мав тісні стосунки з Італією, особливо з Флоренцією та Генуєю. Італійці були майже незмінними управителями й головними працівниками місцевої солеварні. Юрко із задоволенням слухав розповіді італійців про батьківщину, і в його голові зродилася думка й самому помандрувати до Флоренції, Венеції та Болоньї. Юрій мріяв вчитися в університеті. У ХV ст. вищі школи існували у багатьох країнах Західної Європи. Майже всі вони складалися з чотирьох факультетів: богословського, юридичного, медичного та «артистичного». Тож 1469 року, зробивши найнижчий внесок – один грош, Юрій став студентом філософського факультету Ягелонського університету у Кракові, який був тоді не тільки столицею Польщі, але й центром європейської культури. У 1470 році Юрій здобув ступінь баколавра, а
1472-го – магістра, що свідчить про його наукові здібності й неабияку наполегливість у подоланні труднощів.

Після присудження магістерського ступеня, Юрій таки вирішив продовжити навчання в Італії, а саме – у Болонському університеті. Далеко за межами Італії були відомі болонські медикі, астрономи та філософи. Звідусіль туди приїжджали за освітою, бо там був найславетніший навчальний заклад Європи.

У Болоньї Юрій Котермак здобув ступінь доктора вільних мистецтв, а пізніше й медицини. У списках лекторів болонського університету зазначено, що в 1478 – 1482 навчальних роках він читав так звані ранкові лекції з астрономії. Водночас вивчав і медицину. Тож Юрій
Дрогобич Котермак був водночас студентом медицини та доктором вільних мистецтв, професором.

Астрономія і медицина були тоді тісно пов’язані між собою. Кожен лікар мусив розумітися на астрономії, щоб за розташуванням небесних світил знати найкращий час для операції, кровопускання, найкращої дії ліків. Вважали, що лікар без знання астрономії – це щось на кшталт ока, що втратило здатність бачити. У 1481 – 1482 роках вченого з України обрали ректором «Університету медиків та артистів у Болоньї». До його обов’язків входило стежити за дотриманням університетских статутів, готувати з професорами розклад лекцій, заповнювати вакансії, встановлювати порядок оплати професорів, контролювати їхню роботу, розподіляти лектури й організовувати диспути. Ректор, як заначалося в одному зі статутів, був «головою університету». Крім того, він мав цивільну й кримінальну юрисдикцію над усіма особами, залежними від університету, передусім, над студентами.

У 1482 році Юрій Дрогобич здобув ще й звання доктора медицини. Певний час він жив при дворі князів Д’Есте у Феррарі.

Поряд з навчанням і викладацькою діяльністю наш краянин писав наукові праці. Навідоміші з них написано латиною, серед них «Трактат про сонячне затемнення 20 липня 1483 року», «Прогностична оцінка поточного 1483 року», «Трактат із шести розділів про затемнення» (1490). Ці твори, а також віршована присвята римському Папі, вміщена у «Прогностичній оцінці поточного 1483 року», сповнені гуманістичних міркувань автора про природу, Бога, людину. Юрій Дрогобич торкався проблеми стосунку небесного і земного світів. Вчений вважав, що завдяки доброчесності людина може наблизитися до Бога, який, на його переконання, є ідеалом доброчесності.

Праці Ю. Дрогобича були добре відомими у багатьох тогочасних країнах Європи, зокрема в Італії, Франції, Німеччині, Угорщині, Польщі. У них наведено окремі наукові дані з астрономії, географії. Зокрема, вперше подано географічні координати Львова, Дрогобича, Феодосії (Кафи), а також міст Вільно, Москва.

«Прогностична оцінка поточного 1483 року» магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора філософії і медицини Болонського університету, стала першою друкованою книгою українського автора. До нашого часу збереглося тільки два примірники цієї книги: один належить Ягелонському університетові у Кракові, другий є власністю Штудгарської бібліотеки. За формою і змістом «прогностик» є астрологічним календарем, який, на підставі взаємного розтошування світил і оцінки різних небесних явищ, передбачає земні події. В ті часи, а також пізніше, у ХVI – XVII ст. до астрології ставилися, як до справжньої науки, вважаючи, що розташування зірок, планет впливає на долю людини. Юрій Котермак визначив з точністю до кількох годин час двох місячних затемнень – увечері 22 квітня і в ніч з 15 на 16 жовтня 1483 року. Він подає перелік днів, годин і хвилин основних фаз місяця упродовж року. Чимало висновків автор зробив на підставі спостережень за тогочасним політичним життям. Так, у 1486–1487 роках Юрій Дрогобич вирішив повернутися на батьківщину. Радість зустрічі з рідним краєм була затьмарена сумними новинами: упродовж останніх років жорстокі татарські набіги спустошили Переяславщину, південну Київщину, Брацлавщину. Серце його обливалося кров’ю, коли слухав розповіді про спалені міста і села. Щоб порвати пута ненависної неволі, треба було боротися з духовним рабством, поширювати серед народу освіту. Тому Юрій вирішив: він поїде до Кракова, щоб допомагати землякам здобувати знання у найближчій до України вищій школі. Діяльність Ю. Дрогобича – це свідчення культурних та науковихт зв’язків тогочасної України з країнами Заходу і Сходу.

Анна Метковська