Marianna Soronevych
У Падуї у культурному центрі Сан Гаетано пройшла виставка українського народного мистецтва
Ідея цієї виставки зародилася уже давно. І здійснити її, Галина Мартинюк, членкиня комісії представників країн, що не входять до євросоюзу, в мерії м. Падуї, таки зуміла. Авторками пропонованих експонатів є жінки, що працюють в італійських сім’ях, а у вільний від роботи час вишивають, малюють, в’яжуть… Тому хотіли приурочити її до Дня матері.
Звернулися із проханням до владних стуктур. Але так, як це був перший проект у співпраці з мерією, усіх організаційних тонкощів іще не знали. Відмови, звичайно, не отримали. Але на місце у виставочному павільйоні “Centro culturale San Gaetano” в центрі міста довелось зачекати. Отож, задум вдалось втілити у життя лише нещодавно. З 1 по 9 вересня “Mostra di arte popolare ucraina” гостинно зустрічала охочих познайомитися з самобутнім українським народним мистецтвом. І приурочили її до 21 річниці Незалежності України.
На відкритті були присутні Марко Тозон – почесний косул, Nona Evghenie та Cristina Toso – consigliere comunale e vicepresidente del commissione culturale di comune di Padova, представники української громади міста Падуї. Активним збирачем, оформлювачем і ведучою відкриття виставки була Алла Мулявка. Упродовж усього терміну вона невтомно повторювала, пояснювала, зацікавлювала і заохочувала усіх відвідувачів-італійців, запалювала своїм ентузіазмом серцебиття цього чудового, до цього не баченого у цьому місті дива.
Серед представлених експонатів зустрічалися елементи нашої державної символіки з поясненням їхнього значення, експонати традиційного одягу, вишивки та деякі музичні інструменти.
На чільному місці, серед вишиття, красувалася бандура, виготовлена за проектом професора Герасименка. Та сама, з якою закінчувала консерваторію теперішня керівник церковного хору, українська делегатка у Падованській мерії пані Галина Мартинюк. Колишня учасниця-співачка популярних тернопільських «Медоборів»…
Неподалік сімейна реліквія – вишитий мамою килим. Над ним вона не спала, кліпала і ворожила цілих п’ять років!
Не проходили байдуже повз мальовані ікони та картини, що їх люб’язно привезла пані Ганна Леонтьєва, що з Хмельниччини. Працює баданте неподалік у місті Cittadella. Їх у неї 60. Та що тільки картин. Вона розмалювала кілька церков на Україні!
Свої вишивані картини представила і Любов Катрич з Івано- Франківщини.
З миру по нитці – бідному сорочка. На запит про участь у такій імпрезі відгукнулася і пані Ольга Вдовиченко з Бреші (асоціація «Надія»). Вона представила ікони, вишиті хрестом, за схемами отця Блажайовського. (1910-2011. Український греко-католицький священик, історик, митець. Відомий автор вишиваних ікон і церковних хоругов (понад 350). Частина з них зберігається в музеях України, Франції, Італії, Ватикану, Німеччини, Бразилії, частина використовується з літургійною метою. Опублікував 300 взорів української релігійної вишивки).
Пані Ірина Баландюк, колишній стоматолог їз Золочева, принесла три червоних мережаних серветки, зв¢язані гачком. А взагалі вона без тями любить вишивати. Живучи 6 років без виїзду в Casal Serugo, біля Феррари, обшила тамтешню церкву. Та і у Падуї церкву св.Луки, куди ходять українці, прикрасила своїми роботами.
Надзвичайну увагу відвідувачів притягували ляльки-мотанки. Цілий величезний кошик, заповнений делікатними розмаїтима забавками. Це внесок учасників майстер-класу, який раз у тиждень для всіх охочих проводить Олена Попович-Яневич. Навіть місцевий священик о.Андрій Твердохліб власноруч зробив свою ляльку.
Це був всього лише перший крок. Крок до співпраці і знайомства з українською культурою і мистецтвом. Сприйняте із захопленням. Адже такі витончені, викохані і наповнені добром серветки, рушники, картини… А виконали їх звичайні жіночки, які зовсім не виділяються у гамірному натовпі відвідувачів. Які щодень свою силу і енергію чесно віддають у благо людям, у яких важко працюють, на благо рідним, яких безкінечно люблять. І усе, що у них залишається, найприхованіше, найпотаємніше, викладають на полотно, папір. Божий дар. У хвилини, які призначені для відпочинку чи для сну. Аби не плакати. Аби любити…
Олена Канарчик
