Marianna Soronevych
Завдяки творчим та організаторським зусиллям нашої землячки, що походить родом із Золочева на Львівщині, Галини Гевко «Диво-писанка» засяяла вишуканістю орнаментів і в Італії.
Прокотилася диво-писанка від сходу до заходу по усіх близьких і далеких світах, там де мешкає український люд, сповіщаючи про прихід Великого Дня оновлення у природі і в людських душах. Зазвичай українці творять писанки на протязі усього весняного періоду аж до Зелених свят.
Писанка – рукотворний символ України. Саме українці народили, зберегли і так щедро розвивають цей чудовий вид народної творчості. Вони рознесли його з собою по усіх близьких і далеких до рідної землі світах, за моря і океани, повсюди, де мешкає український люд. Були часи в історії нашої Батьківщини, коли глибинно народний вид ужиткового мистецтва писанкарство, вважався архаїкою, пережитком минулого, а присутність писанок під час святкового дійства недоречною, небажаною. У ці часи саме українська діаспора за кордоном внесла свою лепту у збереження автентичної національної культури. Але попри заборони, тендітна писанка пережила сторіччя, бо це не лише святковий атрибут, не стільки витвір мистецтва – це матеріалізувалася у символічних орнаментах і знаках сама пам’ять, яка є часткою народної культури. Пам’ять житиме допоки живий сам народ
.
Завдяки творчим та організаторським зусиллям нашої землячки, що походить родом із Золочева на Львівщині, Галини Гевко «Диво-писанка» засяяла вишуканістю орнаментів і в Італії. Пані Галина фундаторка і голова культурної асоціації з однойменною назвою в Модена. В моденському цивільному археологічно-етнологічному музеї писанка на чільному місці. Вона презентує Україну в експозиції «Ця земля – твоя земля». Моденський музей – це місце для інтеркультурного діалогу. Зали музею гостинно відчинені для усіх бажаючих познайомитися з історією та опанувати технологію писанкарства. Майстер-класи для учнів проводить пані Галина Гевко. Вона педагог-філолог за фахом, випускниця Львівського унівенситету імені Івана Франка, має дуже творчий, неординарний підхід до цієї справи. Розповідь про писанку проходить за сценарієм міні вистави з музичним супроводом, наспівами відомих народних пісень та оповідками прадавніх легенд пов’язаних з історією, символікою та колоритом писанок. Пані Галина, одягаться в чудові українські строї, зачаровує глядачів своєю обізнаністю, майстерністю та артистичністю. Глядацька учнівська аудеторія, що складається з представників різних рас та народностей, у вирі подій забуває про свою національну приналежність, радіє з того, що стає причетною до магічного і вічного мистецтва творення писанок.
А в той же час в Києві у всесвітньо відомому Національному центрі народної культури «Музеї Івана Гончара» розгорнулася виставка учениці і дочки пані Галини Христини Гевко. В експозиції було представлено понад дві сотні чудових творчих робіт Христини. Молода мисткиня майстерно володіє технікою писанкарства, бо малює писанки з дитинства. Навчаючись в Золочівському економічному коледжі, а також в Києво-Могилянській Академії Христина Гевко провела численні майстер-класи для студентів і усіх бажаючих опанувати мистецтво письма на пташиних яйцях, тим самим посприявши відродженню писанкарства у побуті українців. Христина має широкий круг інтересів, розмовляє кількома іноземними мовами, скромно відмовляється називатися мисткинею, бо переконана, що для кожного українця природньо володіти секретами народних ремесел. Накопичивши знаннями про символіку, дівчина створює власні орнаментальні композиції на писанках, експериментує з кольоровою гамою, тобто шукає саме свою писанку. Цей пошук для неї цікавий і захоплюючий, він забирає майже увесь вільний час. Христина мріє упорядкувати енциклопедію української писанки. Дівчина переконана, що писанка це не забавка і не музейний артефакт, а жива традиція нашого народу. Вона передається з покоління в покоління і завдяки цьому пережила віки.
Мати і донька мріють і готуються до спільної виставки, що невдовзі постане на суд глядачів в Коломиї, а там може і до Модена в Італію разом завітають! Безперечно, вічно житиме народна традиція допоки матері навчають своїх доньок розписувати писанки.
Марія Гайдай,
Київ-Модена.
