Народні казки для українських малят, ілюстровані в стилі петриківського розпису. Про це, та інше, у розмові із її упорядником Ольгою Вдовиченко
Ольга Вдовиченко (на фото) за професією інженер-суднобудівник, але крім того – журналіст та викладач есперанто. Хоча вважає, що професії, якими займалась в Україні – «залишилися у попередньому житті», адже останні 15 років вона проживає на Апеннінах. «Приїхала в Італію у часи коли українці почувши рідну мову обіймалися і плакали…» – згадує пані Ольга. З 3002 року вона є головою італійсько-української просвітницької асоціації «Надія», упорядник та один із авторів книги, “Думки. Piccole ballate. Pensieri in forma poetica di donne ucraine” – однієї із перших книг української діаспори в Італії. У її творчому доробку романи почерпнуті з життя: “Нащо козі фари”, “Передавайте бусиками квіти”, “Такі солодкі лимони”. До друку готується “А ти гарна”. Їх об’єднує тема долі жінки-заробітчанки, що бореться із перешкодами та через особистий розвиток сприяє розвитку держави.
– Як виникла ідея створення книги «Українські народні казки» ?
– Кілька років тому я зайшла до італійської бібліотеки. Поцікавилась, що є з нашої літератури… і почула себе погано. Якщо з російської класики щось іще можна знайти, то імен українських поетів, письменників в каталогах практично немає. Ситуація, як у тій невигаданій історії, що я колись цитувала у брешанському збірничку “Нащо козі фари”…
Приводять українку до дідуся-італійця в лікарню:
– Оце, діду, твоя асистентка. Як вийдеш з лікарні, то вона тебе доглядатиме, їсти тобі готуватиме… –
– Як тебе звати? –
– Люба. –
– А ти звідки? –
– З України. –
– А, знаю-знаю вашого Шевченка!
– Ну, у нас не тільки Шевченко є! Ще є Коцюбинський, Франко, Леся Українка…
– Не чув про таких… А за яку команду вони грають? –
…Отже, аж свербить мені заповнити цю порожнечу! Бо оскільки ми обживаємо Італію, то тут повинні мати й наші книги: як рідною мовою – щоб її зберегти й розвивати, так і італійською – щоб збагатити культуру держави, яка нам дала притулок. На превеликий жаль, через сумні сімейні обставини я почала здійснювати мрію “заповнення порожнечі” лише зараз. Докладу всіх зусиль, щоб перша книга вийшла вже на початку наступного року.
– Яким є її зміст? Для кого призначена?
– Наразі це українські народні казки. Видання розраховане в першу чергу на сім’ї, недільні школи. Тобто, книга повинна бути гарною і доступна за ціною.
– Якими є ілюстрації, хто є їх автором?
– Малюнки – майстрині Наталі Кошлак, дійсно казкові, в стилі петриківського розпису.
Хотіла б через газету звернутися до співвітчизників!
Я відношу себе до старшого покоління першопроходців-бабусь, які готували грунт для наступних поколінь. А нині з задоволенням констатую, що в Італії дедалі більше нашої молоді вчиться у вищих та середніх закладах, а батьки вже відкривають власні справи. Вірю, що пройде трохи часу, і в нашій громаді буде багато благодійників-меценатів, за підтримкою яких розквітне мистецтво, література, музика…
Де би ми не знаходились, ми лишаємось українцями: спадкоємцями і творцями рідної культури.
Розмір книги «Українські народні казки» 14х21, 96 сторінок, м’яка обкладинка, зшита брошурою. Передбачена вартість: 6 євро (можуть бути незначні варіації, залежно від накладу). Батьки та вчителі недільних шкіл, зацікавлені в придбанні, можуть робити попередні замовлення, звертаючись до – Ольги Вдовиченко, голови асоціації “Надія”, Брешія 393 141 93 88
Розмовляла
Маріанна СОРОНЕВИЧ