Буковинка знімається в італійських телесеріалах

Про акторську кар’єру 25-річна Антоніна Столярчук мріяла ще з дитинства. Дівчина народилася і виросла у селі Давидівка Кіцманського району. Антоніна пригадує, що в юнацькі роки завжди виконувала головні ролі у шкільних виставах. Вчителі та друзі хвалили її та казали, щоби вона обов’язково пов’язала своє життя з театром.

Стрічки за участю землячки дивляться на Кіцманщині

11 років тому Антоніна поїхала до своєї мами в Італію. Від­так повертатися до України вона не захотіла.

– Спочатку в Римі працювала нянькою, – каже Антоніна. – Італійську мову вивчила дуже швидко. Записалася у драматичний гур­ток і відвідувала його щонеділі. Проте курси акторської майстерності там були лише на аматорському рівні. А мені захотілося зайнятися цим професійно.

Дівчина вступила до відомої в Італії акторської школи Cantiere Teatrale. Антоніна розповіла, що майже всі відомі італійські актори навчалися у цьому навчальному закладі.

На одному з іспитів Антоніна зачитала монолог. Викладачеві дуже сподобалася її акторська майстерність, і він запросив буковинку на зйомки телесеріалу.

– Знімалася в одній із головних ролей детективного серіалу Distretto Di Polizia 8 («Поліцейський район №8»).
Ще один фільм, у якому відзнялась Антоніна, – історична драма.

– Це екранізація історичного роману італійського письменника Роберта Фаеля. У цьому фільмі я зіграла епізодичну роль.

Обидва фільми транслює італійський канал «5». Сестра Антоніни Ніна Столярчук, яка проживає у Давидівці, розповіла, що сусіди та друзі із захватом переглядають ці кінострічки.

– Часто запрошую сусідів додому на перегляд фільмів, у яких знімалася сестра, – каже Ніна.

Iталійські режисери остерігаються українок

Після двох років навчання в Cantiere Teatrale дівчина працює в римському театрі.

– На відміну від фільмів, театральне мистецтво – живе, – каже актриса. – Під час зйомок фільму актор може записати якийсь фрагмент і зі ста дублів. У театрі такого немає, через це багато італійських режисерів надають перевагу акторам, які закінчили театральну, а не кінематографічну академію.

Працювати актором в італійському театрі не вигідно, принаймні так стверджує дівчина. Італійська влада виділяє дуже мало грошей на розвиток театрального мистецтва. Натомість зйомки в кіно в Італії дають чималий прибуток:

– Акторам, які знімаються в епізодичній ролі, скажімо, впродовж п’яти хвилин, платять в Італії приблизно 100 євро, – каже дівчина.

Потрапити українкам до італійського кіно чи театру не так і легко, стверджує Антоніна. До вихідців з України режисери ставляться з особливою пересторогою. Акторка каже, що італійські кінорежисери вважають українок жінками з поганою репутацією. Як їй вдалося пройти через цей бар’єр, Антоніна коментує так:

– У мене немає проблем з італійською мовною дикцією. Я довго працювала над цим, читала книги Данте, які читати італійською дуже важко навіть для корінних італійців. Врешті-решт навчилася спілкуватися італійською без акценту. Я поставила перед собою мету – ніколи не виконувати ролі іноземки. Це дуже позитивно вразило режисерів, із якими я працюю.

Крім роботи в театрі та зйомок у фільмах, Антоніна працює актором в італійському журналі фотороманів Grand Hotel.

– В італійців стало традицією щоп’ятниці купувати цей журнал. Структура фотороманів така сама, як і в коміксах. У кожному випуску є кілька «серій», які продовжуються у наступному номері журналу.

Микола КОБИЛЮК