Marianna Soronevych
Спостерігаючи тенденції останніх десятиліть, римський музикант Стефано Каміллоні присвятив пісню «На крилах моря» шукачам щастя в Італії
“Добре відомо, що “офіційна” статистика веде рахунок лише малій частині людських трагедій, які стаються у морі біля берегів Італії, або на дорогах, під час того як торгівці людьми перевозять їх “товар”. Нелегали, перехоплені поліцією, – це лише мала частина тих, хто щороку приїжджає в Італію у пошуках кращого майбуття. Якби вони перетнути кордон легально, то мали б надію на постійну роботу і дозвіл на проживання. А дехто – навіть на італійське громадянство.” – Розповідає читачам Української газети журналіст та музикант Стефано Каміллоні, фундатор гурту Прімалуче.
Римський колектив Primaluce, був заснований у 1993 році музикантами Андреа Рокка та Стефано Каміллоні (на фото). Протягом перших двох років ними було створено ряд авторських пісень у стилі композиторського прогресивного року, зібраних в альбомі “Tokyo Dance”. З того часу музиканти беруть участь у різноманітних фестивалях, рок та джаз проектах. У 2010 році вийшов їх перший офіційний альбом “Nives”. В CD увійшла пісня “На крилах моря”, присвячена імміграційній тематиці, актуальній для Італії.
Імміграція, у позитивному ракурсі, чи не вперше була висвітлена у популярному музичному творі, доступному для розуміння широкої італійської публіки. Зазвичай до неї вдаються лиш рубрики кримінальної хроніки. Тож ми не могли обійти цю подію стороною. Пісня “На крилах моря” змальовує страхи та мрії людей, яких відділяють від батьківщини тисячі кілометрів. – Ділиться Каміллоні – Мене, разом із Андреа, спонукало написати цей твір у пам’ять про тих, хто воює за виживання. У цій битві дехто відступає чи навіть гине, але, на щастя, більшості вдається перемогти труднощі”. – Мова іде про іммігрантів, легальних та нелегальних, які щороку прибувають в Італію сподіваючись покращити своє, та життя своїх близьких.
“Робота, квартира на околиці Рима або Мілана, стільниковий телефон, що дозволяє подзвонити додому у будь-який момент, зустрічі з спільнотою в неділю, поїздка у відпустку на батьківщину. – Таке життя вважається скромним для багатьох італійців, часто засліплених достатком, але є лише мрією для іммігрантів, які, кидаючи виклик смерті, дісталися в Італію у подвійному дні вантажівки або в трюмі старого рибальського човна”. – Імміграція близька музиканту, адже він працює для одного із найбільших італійських порталів, присвячених цій темі Stranieriinitalia.it
Спостерігаючи тенденції останніх десятиліть Каміллоні стверджує: “Нова Італія, Італія майбутнього буде на чверть побудована “новими італійцями”, сплетена із різних мов, релігій, культур, об’єднаних любов’ю до цієї землі”.
Хто згадає про усіх, хто поліг у погоні за птахою щастя? Хто подбає про матерів та батьків, дітей та дружин, які провели у путь своїх рідних, переповнених сподіванням на краще? Іноді для збереження пам’яті треба небагато. Досить тільки нот та слів пісні.
Детальніше познайомитися із гуртом “Прімалуче” ви можете на сайті http://www.primaluce.net/
Маріанна СОРОНЕВИЧ
