Президент Національної палати моди Італії пан Маріо Бозеллі — про співпрацю з нашими дизайнерами
Національна палата моди Італії була заснована 1958 року. Український «порядок денний» ще довго був вельми віддаленим від модної сфери, аж до років незалежності, коли 1997 року було проведено перший Тиждень моди в Києві, а згодом засновано Ukrainian Fashion Week. Природно, що досвід таких фешн-держав, як Італія, викликає у нас цікавість та бажання його запозичувати. А італійців, у свою чергу, цікавить молода — часом несмілива, а часом досить зухвала — українська мода, яка відкриває для них не лише нові імена дизайнерів, а й новий для них культурний світ Східної Європи, прихований у попередні десятиліття за залізною завісою.
Про те, чи стане Ukrainian Fashion Week на одну модну вісь із Нью-Йорком, Лондоном, Міланом та Парижем, «День» поговорив із президентом Національної палати моди Італії паном Маріо Бозеллі, який завітав до Києва на запрошення оргкомітету Українського тижня моди.
— Пане Бозеллі, дозвольте привітати вас у Києві, на Українському тижні моди! Втім, наше перше запитання стосуватиметься моди італійської. Палата моди Італії, яку ви очолюєте, має статус національної, так само, як, наприклад, університети, музеї, бібліотеки та інші об’єкти, що мають інтелектуальну цінність у державі. Цей статус вказує на ставлення італійців до моди як до частини культурного коду. А яким ви вбачаєте статус моди в сучасній Італії?
— Найперше дозвольте відзначити: я справді щасливий, що можу бути тут, у Києві, та спостерігати за Українським тижнем моди. Це мій перший візит до України, і Київ здається мені абсолютно чудовим містом. Зокрема, мене вразила велика кількість монументальної архітектури та її поєднання із зеленню: таке сьогодні трапляється вкрай рідко. Я багато гуляв пішки вулицями вашого міста і спостерігав за людьми, аби зрозуміти їхній стиль життя: чим вони живуть, як одягаються. Для мене було приємною несподіванкою те, що багато українців виглядають дуже елегантно, і навіть молодь, на мій смак, одягнена дуже добре. Якщо пов’язувати ці мої спостереження з Італією, то, я думаю, можна відчути певну нитку, яка нас пов’язує. Українці та італійці багато в чому споріднені та подібні, зокрема в своєму ставленні до кохання, в багатстві наших культур.
Також хочу провести паралель між нашим Milano Moda Donnа та вашим Українським тижнем моди. Побувавши на тижнях моди в Нью-Йорку, Мілані та Парижі, я приїхав до Києва. І я маю не просто похвалити, а зробити величезний комплімент організаторам, бо, на мій погляд, їм вдалося диво: вони проводять покази щогодини, один за одним. Нам це вдається зробити тільки за рахунок існування кількох зал, покази в яких чергуються. До того ж, усе, що відбувалося у бекстейджі Українського тижня моди, також було організовано дуже чітко та професійно. Тому можу сказати, що Ukrainian Fashion Week — це структура хоча й невелика, але вкрай ефективна.
— Цього року вперше за 30 років Тиждень моди у Мілані, який організовує Палата моди Італії, змінив свою локацію — вийшов просто на вулиці міста. Як ви наважилися на таку трансформацію? І що це вам дало?
— Ми прийняли рішення вийти із замкненого простору та організовувати покази прямо вздовж вулиць, на тлі впізнаваних місць, історичних пам’яток. Перш за все, це було замовлення дизайнерів, які потребували зміни простору. Одночасно ми вирішили змінити і софтворк, тобто «програмне забезпечення», змінити підхід до організації Тижня моди. В осінньому Тижні моди ми задіяли всіх видатних дизайнерів, відбір був більш прискіпливий, по суті, ми виключили з переліку 12 будинків моди, які, на наш погляд, не дотягували до певного рівня. Натомість ми змогли включити більш молодих дизайнерів або не дуже молодих, але таких, що помітно зросли останнім часом у професійному сенсі.
— Лілія Пустовіт, на показі якої ви побували, невдовзі представить свою колекцію на Georgia Fashion Week та Riga Fashion Week — доволі молодих тижнях моди. Як ви ставитеся до тих тижнів моди, які з часом виникають на пострадянському просторі? Який, на вашу думку, їхній потенціал? Чи зможуть вони з часом доповнити головну модну вісь, що простягається крізь Нью-Йорк, Лондон, Мілан та Париж?
— Тижні моди в названих вами столицях — це певною мірою явище історичне. Існування інших тижнів моди можна тільки вітати: і ваш, і російський, ще раніше з’явився також берлінський. Безумовно, кожен із них пов’язаний із певними місцевими, національними особливостями. Як на мене, чудово, що ці тижні моди проходять один за одним, своєрідними хвилями. Тут важливо зробити так, аби вони не накладалися в часі, інакше складно буде забезпечити їхній міжнародний рівень.
— Національна палата моди Італії є стратегічним партнером Російського тижня моди. Минулого року ви влаштували своєрідний обмін дизайнерами: Мілан прийняв російських дизайнерів, а Москва — молодих італійських майстрів. А які у вас плани щодо України?
— Нашим взаєминам із Російським тижнем моди вже п’ять років. Минулого року ми справді влаштували обмін дизайнерами, і мені ця співпраця здалася позитивною. Перед нашою із вами зустріччю я мав розмову з пані Іриною Данилевською (засновник та голова оргкомітету Українського тижня моди. — прим. «Дня»). Гадаю, ми спробуємо створити подібний проект і з Ukrainian Fashion Week. Ідея полягає в тому, що делегація з Українського тижня моди візьме активну участь у італійському тижні моди у вересні наступного року. Це буде перший крок на шляху нашої співпраці.
— Українці залюбки носять італійський одяг. Сподіваємося, що італійці так само колись носитимуть одяг від українських дизайнерів. Але, наскільки мені відомо, Італія досить жорстко захищає свій модний ринок. На що спрямований цей захист?
— На запитання, чи прийде день, коли італійці із задоволенням носитимуть одяг від українських дизайнерів, я відповідаю категорично — так! Якщо звернутися до китайського досвіду, то ми побачимо, що колись вони були здатні тільки копіювати, а сьогодні досить успішні в своєму власному дизайні. Що стосується захисту нашого ринку моди, то це передусім питання боротьби з контрафактом. Це абсолютно безадресний принцип, який має діяти незалежно від того, чи йдеться про марки іншої країни, чи про внутрішні бренди. Це є неприпустимим в будь-якому випадку.
КОМЕНТАР
Ірина ДАНИЛЕВСЬКА, засновник та голова оргкомітету Українського тижня моди:
— Мета візиту пана Маріо Бозеллі не полягала в обговоренні конкретного проекту співпраці між Національною палатою моди Італії та Українським тижнем моди. Він уперше побачив українських дизайнерів. І тільки після цього візиту у нього можуть виникнути ідеї щодо формату їхнього представлення на тижні моди у Мілані. Тобто логіка цього процесу така: спершу пан Бозеллі приїздить до Києва, знайомиться з нами, робить висновки щодо нашого рівня організації, щодо того, на що ми здатні, далі повертається до Мілана, обмірковує формат, а ми приїдемо до нього в кінці лютого, обговоримо ту ідею, яка в нього вже є, та спробуємо реалізувати її за рік, тобто у вересні 2011 року.
Висловлюємо подяку офіційному партнеру візиту Маріо Бозеллі та UFW – авіакомпанії «Austrian Arlines», офіційному автомобілю BMW, готелю Opera та оргкомітету UFW за ексклюзивне інтерв`ю з паном Маріо Бозеллі.