Marianna Soronevych
Українській Ребібії – 15 років. Найбільший ринок праці для наших заробітчан в Італії є також місцем зустрічі, спілкування та автопарком для українських далекобійників. Чимало українців і досі з Ребібії розпочинають своє життя на чужині.
Сьогодні Роман Мазепін – поважний римський бізнесмен. Має в середмісті два салони краси. Серед клієнтів – дипломати та заможні римляни. З Донецька до Рима Роман приїхав 17 років тому до мами-заробітчанки. Дипломований перукар на початку він ремонтував римські дороги, а ввечері – підстригав тутешніх українців. На вулиці просто неба.
«Мама мне сказала. А мне стыдно. Потом я сделал все-таки выводы, вышел, переборол свой стыд и потихонечку начало все получаться», – говорить Роман Мазепін.
На Ребібії Рома не був вже два роки. Найбільше в Римі місце збору українців. О восьмій наші заробітчанки тягнуть на Ребібію торби і пакунки для рідних. Десятки бусів приймають вантажі в усі регіони України. Окрім Криму. Солодке римське життя солодке – не для всіх.
Андрій з дружиною та сестрою прийшли на Ребібію потусити серед українців. Він 14 років вправляється на будівництві. Дружина Ольга працює на годинах – прибирає квартири. Кажуть, перевчитися і отримати більш гідну роботу в Італії складно.
Останні півроку звідси в Україну передають не лише каву та макарони, а теплі ковдри, ліки і ще більше грошей, кажуть далекобійники.
Президент української Ребібії – італієць Маріо запевняє: допомогу для АТО збирають всією громадою. Коробки з ліками доправляють військовим капеланам у Львів. «Я всім серцем відчуваю страждання українського народу. Надто багато часу ви боролися за незалежність, шукали самовизначення. І ось час настав: Україна має бути для українців»,- каже Маріо Тронка, президент Італійсько-української культурної асоціації у Римі.
Українській Ребібії – 15 років, але це місце – лишається незмінним. І досі чимало українців розпочинають свій шлях – ось тут, за цією мотузкою, пропонуючи себе та свої послуги італійцям.
За офіційною статистикою, українців в Італії – мільйон. 250 тисяч на Апеннінах працюють легально. Але самі заробітчани припускають, їх на півострові вже може бути майже два мільйони. За рік вони пересилають в Україну мільярди євро. Багато з них, як і Роман, накопичили статки. Готові повертатися на батьківщину і вкладати гроші тут. Чекають лише на сприятливі умови для малого бізнесу. А ще не хочуть втратити українське громадянство. Бо на італійське вони вже заробили.
Джерело: fakty.ictv.ua___________________________________________________________
ІНШІ СТАТТІ, ЯКІ МОЖУТЬ ВАС ЗАЦІКАВИТИ:
