Marianna Soronevych
Європа переживає зміну епох. Злам епох, якщо точніше. І нові часи вимагають «нових людей»…
«Маріо Монті – економіст, колишній єврокомісар, довічний сенатор, призначений головою ради міністрів. Новий уряд вважається перехідним», як і сам Монті.
Почнімо зі «зламу» і «нових людей». Повоєнна Європа жила з оглядом на можливість початку «третьої світової», але жила широко, з ідеями, багатіючи, весело… зі скандалами жила! Ось вам типова «людина Золотого Віку» – кавалер Сільвіо. Сам вміє гроші заробляти – і намагається усіх навчити. У всіх не виходить. Але задивляючись на «кавалера», решта народу якось підзабула: а як же гроші «притримувати», щоб на життя залишилося?
«Зробити Європу з усіма її проблемами зрозумілішою для простих громадян», – ось що каже «нова людина» Маріо Монті.
Його відмінність від «кавалера» у тому, що Берлусконі був італійцем. Монті – типовий європеєць, точніше, «європосоюзівець», пробачте за неологізм.
Екс-Союз так і не зміг створити «нову історичну спільноту», залишивши по собі хіба що «хомо совєтікус». Об’єднана Європа «наростила» на собі чималий шар «хомо європєікус»: людей, які менше цікавляться проблемами власної країни, а більше покладаються на «глобальніше бачення». Хоча італійці, змучені численними скандалами «золотої кавалерської епохи», готові передовірити долю країни будь-кому – у тому числі і цьому «супер-Маріо»…
Втім, Монті – він супер-Маріо номер два, можливо. Дивно таке чути, але держава з розхитаними фінансами і величезними боргами дала Європі прем’єра-економіста і главу Центрального банку – людей, за посадою покликаних не витрачати, а зберігати гроші!
Ну, а далі про самого Маріо Монті. Він – ломбардець, а ломбардці в Італії відомі не лише тим, що дали світу такий диявольський винахід, як ломбард, але й бухгалтерію, ремесло «міняйли», банківський фах.
Маріо Монті – вихованець університету Бокконі. Це ось на зразок італійського аналогу Лондонської школи економіки чи Гарвардської школи бізнесу. Потім в Йєлі його вчили кілька Нобелівських лауреатів. Навчили вони його тому, як повинні урядовуватися банки у кризових умовах. Відчуваєте, як це знадобиться саме зараз?
Зрештою, Монті крім блискучої кар’єри в академічній сфері зробив собі ім’я і в європейській бюрократії: посада комісара з конкуренції – не остання в Єврокомісії.
«Сьогодні, як на мене, ми спостерігаємо парадоксальне явище: величезний успіх євро – і одночасно на цьому тлі явний провал у Греції. А чому? Тому що євро створювався з розрахунку на такі успішні країни, як Німеччина»…
Хоча, можливо, і не з розрахунку на таку «кавалерську» країну, як Італія – це якщо продовжити думку синьйора Маріо. Йому треба вирішити дуже важку проблему: утримати Італію на межі сповзання до дефолту, але зберегти при цьому певні соціальні стандарти, не «притиснути» їх жорсткою економією.
Знання у Маріо Монті є, є у нього також рішучість і прагматичність у баченні майбутнього. Зокрема, це йому Європа зобов’язана звільненню від монополії «Майкрософт» у галузі програмного забезпечення – 10-ть років минуло, як він провів відповідні процеси проти корпорації. Що ж до вміння передбачати і прогнозувати, то воно, схоже, діє на рівні підсвідомого: принаймні двічі Сільвіо Берлусконі пропонував Маріо Монті увійти до складу його кабінету міністрів, однак, той відмовився. І зрештою – це привело його до прем’єрського крісла!
«І я приймаю цю посаду з почуттям повної відповідальності за долю нашої країни, у момент серйозних труднощів для Європи».
Тут треба сказати, що Маріо Монті переконаний: євро, як валюта, не у кризі. Криза в іншому. Тут ми вже переходимо до складних дискусій фахових економістів – і залишимо їх сперечатися на самоті. Кабінет Монті – перехідний, такі ще називаються «технічними», термін його існування не встановлений, але, очевидно, це буде не надто довго.
Характерно, що навіть «Народ свободи» – партія Сільвіо Берлусконі – і та підтримала Маріо Монті, хоча і з певними застереженнями. А народ? Народ поки радіє хоч якимось змінам. Золота епоха кавалера Сільвіо була радше схожа на олігархічну тусовку – з дівчатками за викликом, папарацці, карабінерами у кущах і приватними вертольотами, які завжди готові вивезти олігархів на їхній самотній острів.
«Ми повинні залишити нашим дітям майбутнє, повне гідності і надії!», – заявив Монті.
