Marianna Soronevych
Поки відселені після аварії на ЧАЕС чорнобиляни просять у влади офіційного дозволу жити в колишніх домівках, покинуті хати захоплюють нові жителі території відчуження.
Поки відселені після аварії на ЧАЕС чорнобиляни просять у влади офіційного дозволу жити в колишніх домівках, покинуті хати захоплюють нові жителі території відчуження. Це колишні або нинішні працівники підприємств, що розташовані у 30-ти кілометровій зоні, йдеться в сюжеті ТСН. З таких поселенців у самому Чорнобилі вже постала квітуча вулиця.
Обирати кращі будинки, ремонтувати та переїздять жити до мертвого міста стало тенденцією останніх років. Лік таким помешканням іде на десятки. Втім, адміністрація переконує: нових нелегалів, на відміну від давніших самоселів, примусово виселятимуть і навіть звільнятимуть із роботи. Попередню хвилю мігрантів, близько 200 осіб, не чіпатимуть, бо ці люди в поважному віці та з власним світоглядом.
Самоселка Валентина Кухаренко каже, що повернення – це власний вибір людей. Але зараз вона переконана, що чорнобилянам немає сенсу через 26 років повертатися додому. “Коли вони стали старенькими, а будинки ще старіші, хто їм допоможе? Якщо вони звикли до теплого туалету, то тут на них чекає кара Божа”, – попереджає вона.
Водночас, самоселка Ольга Крушевська домагається, щоб для місцевих жителів відкрили вільний в’їзд у Чорнобиль. “Нам дітей не народжувати, мені вже скоро 60”, – пояснює вона. Крушевська додає, що за теперішніми правилами може перебувати в гостях у 90-річної мами лише 5 днів. Відтак жінка не розуміє, чому нові чорнобильські жителі можуть там вільно жити, а давніх тутешніх мешканців пускають лише двічі на рік.
У зв’язку з підвищенням суспільної уваги до теми Чорнобиля, нові мешканці зони відчуження тепер ховаються від можливих зачисток. Як пише “Фокус”, евакуйованих жителів Чорнобиля, які просять уряд дозволити їм повернутися в рідні будинки, зараз нараховується декілька тисяч. А сотні самоселів уже живуть там постійно.
Крім того, 3500 працівників зони відчуження – трохи менше третини населення, що проживало тут до катастрофи, – проводять тут більшу частину життя: заїжджають у понеділок і виїжджають у четвер. Їхні гуртожитки розміщаються в покинутих будинках.
За даними видання, дороги в Чорнобилі відремонтовані, дерева й газони пострижені, паркани пофарбовані. В обжитих будинках є супутникове телебачення, інтернет, парове опалення. І тільки ближче до окраїни Чорнобиля зустрічаються напіврозвалені будівлі.
Самосели вважають, що якщо туди пустити всіх охочих, місто відродиться за 5 років.
Тепер і фахівці говорять, що через 5-20 років зону відчуження можна буде знову обживати.
“Якщо чверть сторіччя тому в 3-4-ій зонах було 2500 населених пунктів із рівнем радіаційного забруднення, що не дозволяє там що-небудь вирощувати й робити, то сьогодні таких поселень залишилося всього 250”, – заявив голова комітету Верховної Ради з питань ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Семинога.
Але, перш ніж планувати масове переселення людей, каже він, потрібно розробити програму з очищення забруднених територій.
Раніше “Фокус” повідомляв, що у Чорнобилі продається багато нерухомості. Наприклад, за цегляний будинок, який гарно зберігся і біля якого є ділянка, просять близько 500 доларів.
І це не зважаючи на те, що тільки 12 людей юридично володіють будинками, інші втратили це право, отримавши житло поза зоною в якості компенсації.
Ті колишні жителі Чорнобиля, які повертаються і відбудовують будинки, живуть без електроенергії, бо адміністрація зони відмовляється її проводити. Вони вирощують у себе на городах овочі, ловлять рибу.
У Чорнобилі, де їжу в їдальнях видають по талонах, часто купують овочі з городів поселенців.
