Marianna Soronevych
Запровадження біометричних паспортів в Україні знову відкладене на невизначений термін. Кілька законопроектів про біометрику на документах, що засвідчують особу, або зняті із розгляду, або відправлені на доопрацювання.
Пошук відповіді на запитання, чому депутати парламенту, у тому числі ті, які входять до більшості, не можуть домовитися, якими мають бути нові посвідчення особи, приводить до висновку: домінують інтереси бізнесу і отримання прибутків.
Кому дістануться прибутки?
До закону “Про документи, що засвідчують особу і підтверджують громадянство України”, що був ухвалений Верховною Радою восени 2011 року, було багато претензій у експертів, громадських організацій, правозахисників, а також у президента, який у підсумку заветував документ.
Вже у 2012 році на розгляд парламенту нові законопроекти подали група депутатів різних фракцій, а також уряд. Однак і ці проекти не набрали необхідної кількості голосів для розгляду на сесії, причому проект Кабінету Міністрів запропонували відкласти керівники проурядової фракції Партії регіонів.
У парламентському комітеті з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин кажуть, що значних відмінностей між проектами законів, що підготовлені урядом і групою депутатів, немає. Обидва вони передбачають наявність у закордонному паспорті не лише оцифрованого фото, підпису громадянина, але й інформацію на чіпі про біометричні дані – відбитки пальців. Законопроекти, водночас, різняться переліком документів, які, окрім закордонного паспорта, слід буде “чіпізувати” біометричними даними. Урядовий проект також передбачає появу “посвідчення громадянина України”, який може заміняти паспорт.
Проте і після ухвалення першого закону, який ветував президент Янукович, і стосовно нинішніх проектів і далі лунають звинувачення у тому, що вони сприятимуть корупції.
“Противники законів вважають, що їхнє ухвалення призведе до надприбутків тих фірм, які на сьогодні здатні виготовляти ці документи. Боротьба триває навколо того, хто має реалізовувати цей закон, виготовляти мільйони, десятки мільйонів документів. Тому я думаю, що проблема не так у змісті законів, як у тому, що це – величезне держзамовлення, величезна частина бізнесу. І це – ключовий момент, який ніяк не може бути узгоджений у парламенті”, – сказав ВВС Україна голова комітету Ради з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин Олег Зарубінський.
Після ухвалення першого “біометричного” закону міністерство юстиції офіційно твердило, що він передбачав преференції одній структурі, яка отримає монопольне право на друк біометричних документів. Ішлося про консорціум ЄДАПС, який пов’язують із депутатом парламенту від Партії регіонів Василем Грицаком.
Своєю чергою, коли президент Янукович ветував закон, на адресу уряду і самого міністерства юстиції лунали звинувачення, зокрема і від деяких представників фракції Партії регіонів, у тому, що це вето було пролобійоване тими, хто захищав інтереси іншої, німецької компанії, яка може друкувати біометричні документи. Міністр юстиції Олександр Лавринович ці звинувачення категорично заперечував
Ексклюзив від ЄДАПС
Ані у скасованому законі, ані у проектах нових законів згадки про виконавця друку біометричних документів немає. Але ситуація із осені 2011 року не змінилася: окрім ЄДАПСу в Україні немає підприємства, яке би могло на високому рівні виготовляти документи такого зразка.
На цьому наголошують і в самому концерні ЄДАПС.
“Жоден із проектів законів не визначає конкретного виробника яких-небудь біометричних ідентифікаційних документів. У той же час, ми і раніше інформували уряд України про те, що ЄДАПС із жовтня 2010 року володіє замкненим циклом виробництва, впровадження, виготовлення і функціонування бланків біометричних документів. У разі необхідності і відповідного рішення уряду ЄДАПС у буквальному сенсі слова готовий на наступний день розпочати випуск біометричних документів”, – сказав ВВС Україна заступник генерального директора концерну Олександр Дранніков.
Він розповів, що згідно із розпорядженням МВС, у 2011 році концерн виготовив офіційні прототипи паспорта, які успішно пройшли експертизи Євросоюзу та Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO).
“Як не дивно це лунає, але на сьогодні інтереси України співпадають із інтересами ЄДАПСу”, – каже депутат опозиційної фракції “БЮТ-Батьківщина” Віктор Таран.
“Євросоюз давно вимагає від України біометричних паспортів, інакше не може йтися про спрощення візового режиму для українців. А ЄДАПС може почати друк вже хоч сьогодні. Монополія – це дуже погано, однак поки що іншого підприємства в Україні немає”, – сказав Віктор Таран в інтерв’ю ВВС Україна.
Олег Зарубінський додає: у проектах законів немає навіть натяків та те, яка структура займатиметься виготовленням біометричних документів. Визначити її має уряд.
“І у цьому є логіка. Бо роль держави у цьому питанні має бути збережена”, – каже глава комітету, у якому готуються законопроекти про біометричні документи.
Деякі експерти кажуть, що їхнім друком може зайнятися державний поліграфкомбінат “Україна”, оскільки тоді ціна паспорта для громадян буде нижчою, аніж у комерційній структурі. Але поки що “Україна” не має навіть відповідного обладнання для такої роботи.
У ЄДАПС, водночас, наголошують, що у багатьох країнах біометричні документи друкують саме приватні структури.
“Що стосується висловлювань, чи має право приватна структура виготовляти бланки для біометричних документів, то ми звертаємо увагу на те, що у Великій Британії, Франції, Японії, США, Швейцарії, Німеччині та інших країнах цими процесами займаються тільки компанії, що перебувають у володінні приватних структур”, – зазначає заступник гендиректора концерну Олександр Дранніков.
Чи буде суцільна “чіпізація”
Однак, не лише протистояння навколо того, кому дістанеться держамовлення на друк біометричних документів, гальмує ухвалення закону.
Як каже Олег Зарубінський, багатьох не влаштовує також і те, що “чіпізація” має стосуватися не лише закордонних паспортів, але й інших, внутрішніх посвідчень особи. Хоча в урядовому законопроекті перелік документів, які слід буде “оснастити” біометрією, зменшився у порівнянні із іншими законопроектами.
Невдоволення урядовим проектом висловлюють також через те, що окрім біометричних паспортів пропонується запровадити посвідчення громадянина, однак ступені захисту документа від підробки у ньому – за проектом – значно нижчі.
“Посвідчення громадянина не відповідає європейським стандартам. Пропонується просто вклеювати фото, а не біометричний портрет, який підробити практично неможливо”, – розповідає ВВС Україна Віктор Таран. Оскільки цей документ пропонувалося запровадити замість внутрішніх паспортів, каже депутат, то йшлося про те, щоб змінити усе законодавство і замінити слова паспорт на паспортну картку.
“Вся ця заміна могла коштувати 3-5 млрд. гривень за даними міністерства фінансів і експертного управління Верховної Ради. Таке враження, що єдина мета – заробити якомога більше грошей на друку”, – сказав ВВС Україна Віктор Таран.
Претензії опонентів закону висловлювалися і стосовно того, що приватна структура може отримати доступ до бази даних усіх громадян України. Проте глава профільного комітету каже, що це зайві побоювання.
“Тема “тотального контролю”, право на який отримає приватна структура, вже вийшла з моди, як на мене. Україна дуже відстає від розвинених демократичних країн, де на кожну людину створена потужна база даних”, – вважає Олег Зарубінський.
А Олександр Дранніков із ЄДАПС каже, що концерн насправді не має навіть права на тримання такої інформації і виготовлятиме тільки бланки документів.
“Персональна база є, по-перше, власністю держави, по-друге, розташована безпосередньо на території Міністерства внутрішніх справ, у головному обчислювальному центрі Державної інформаційної системи”, – сказав він в інтерв’ю ВВС Україна.
Біометрика і опозиція
Впровадження біометричних паспортів є зобов’язанням України у зв’язку із переговорами про спрощення візового режиму із Європейським Союзом.
Представник опозиційної фракції “БЮТ-Батьківщина” Віктор Таран переконаний, що поки представники опозиції за ґратами, зрушень у переговорах із ЄС не варто очікувати.
“Зараз пояснення влади про те, що закон про біометричні паспорти потрібен, бо це вимога Європи, лунають недоречно. Бо поки опозиція у тюрмах, не буде ніяких угод і не буде ніякого спрощення візового режиму”, – сказав ВВС Україна Віктор Таран.
Проте, глава профільного комітету парламенту Олег Зарубінський переконує, що переговори про спрощення візового режиму для українців не припинені.
“Вони тривають і триватимуть. Бізнес і транснаціональні корпорації європейських країн зацікавлені в Україні і не дуже зважають на політичні заяви канцлера Німеччини пані Меркель”, – заперечує слова представника опозиції Олег Зарубінський.
Однак глава комітету не зміг спрогнозувати, коли Верховна Рада зможе поставити крапку у біометричній “епопеї”.
