Marianna Soronevych
Таємничий рубіновий колір, високий вміст алкоголю, секретні інгредієнти та галюциногенний ефект – цей італійський коктейль давно став предметом місцевих легенд.
Впродовж дня залізні ролети на будинку номер 10 по вулиці Віа Фрателлі Каландра щільно зачинені. Жодних пізнавальних знаків та старі графіті, які вкривають стіни будівель на цій тихій вулиці Турина, створюють враження занедбаності та безлюдності. Але після десятої вечора (щоночі, окрім понеділка) два невеликих ліхтарі спалахують над входом, і один з ролетів піднімається – відчиняється бар “Таманго”.
Парадоксальним чином цей бар, в якому подають славетний коктейль дивовижного рубінового кольору з нібито галюциногенними властивостями, розташований поряд з Палаццо Нуово – однією з головних будівель Туринського університету. Лише за лічені хвилини ви потрапляєте з осередку розуму і логіки у божевільний світ Аліси в країні чудес. Саме такі історії розповідають студенти та нічні відвідувачі про загадковий напій, який вважають італійським різновидом абсенту.
28-річна Андреа Лаваль згадує, як вона дві години гасала за собакою в парку, після кількох порцій напою. А інша шукачка сильних відчуттів – Тулія Пертузіо, коли востаннє спробувала “Таманго” більше 10 років тому (хильнувши три келиха напою за вечір), вистрибнула з автомобіля на ходу в пошуках фонтану, заснула прямо під його струменями, а потім втекла з лікарні в інвалідному візку.
Кілька років тому, коли я був студентом, я чув розповіді про хлопця, який танцював на даху після всього двох порцій “Таманго”. Але коли я сам вирішив скуштувати магічний напій, я не зміг випити й половини – відчуття печіння в горлі, яке, здавалось, спускалось до самого шлунку, виявилося нестерпним. З того вечора я постійно відчував, що справу з коктейлем не закінчено. І от, під час останньої подорожі до Турина я таки зазирнув у бар на Віа Фрателлі Каландра.
Крихітне приміщення має з десяток столиків та ще кілька місць біля стійки бару. Приглушене світло та аромат східних пахощів створюють містичну атмосферу навколо головного частування закладу.
Назва коктейлю походить від імені героя новели 1829 року французького письменника Проспера Меріме про раба Таманго, який повстав проти свого господаря. У 1958 році американський режисер Джон Беррі зняв однойменний фільм за сюжетом роману. Тим не менш, серед студентів-завсідників бару коктейль – краще відомий своєю міцністю, таємничими інгредієнтами та потужним ефектом.
Image copyright Nicola Busca
Image caption Ліхтарі над входом сповіщають, що бар відчинено
“Таманго” готують з суміші рослинних і кореневих настоянок, – розповідає Елена Ді Лоренцо, винахідниця коктейлю, яка 36 років тому відкрила бар разом зі своїм (нині покійним) чоловіком – Боско Ді Лоренцо.
“Подорожуючи світом, ми збирали рецепти трав і коріння, які додають у напої під час весілля, похорону та інших події, щоби підбадьорити гостей. Кожна рослина має різний ефект або мету”, – каже господарка бару.
Насичений червоний колір “Таманго”, який готують із суміші африканських рослин та коренів, надають напою листя розелю – різновид гібіскуса, який за словами Елени Ді Лоренцо викликає почуття ейфорії та бажання танцювати.
“Для найкращого ефекту половину порції випивають одним великим ковтком, а решту – повільно цідять, – розповідає жінка. – Насправді, коктейль не спричиняє галюцинацій. Хоча його ефект значно залежить від індивідуальної реакції організму”.
“Рецепт “Таманго” містить не лише алкоголь – це було б надто просто, – каже господарка, посміхаючись, коли бармен починає готувати напій для мене і мого друга Рафаеля. – Але більше я вам розповісти не можу: таємниця – частина нашої історії”.
Наші напої готові – з льодом і скибочкою лимона їх подали в пластикових склянках. Різкий запах бензину спочатку міцно вдаряє у ніс. Як і кілька років тому, з першим ковтком горло починає нестерпно палати вогнем.
Після половини порції, я відчуваю, як мої долоні теплішають і легке поколювання здіймається угору по руках. Тим не менш, цього разу мені вдається допити “Таманго”, щоправда впродовж двох з половиною годин.
Image copyright Nicola Busca
Image caption Бармен готує коктейль Таманго з сумішшю африканських трав та коріння
Я відчуваю його потужну дію, хоча, здається, що всі інші в барі – у гіршому стані, ніж я. Рафаель несподівано починає розмовляти німецькою, а половина студентів-китайців, які наважились замовити другу порцію, вже сплять на столах.
Незважаючи на вміст спирту 85%, Таманго не є найміцнішим напоєм бару. Його “старший брат” “Девасто” (що означає “спустошення”) містить ще більше алкоголю. Виявляється, що всі коктейлі в барі Таманго треба пити з повагою і смиренністю. Якщо ви візьметесь за них зухвало, розплата буде нелегкою.
“Якщо вас не побили в дитинстві, – каже Рафаель (він продовжує розмовляти німецькою), – “Таманго” зробить це з вами у дорослому віці”.
Прочитати оригінал цієї статті англійською мовою ви можете на сайті BBC Travel.
_________________________________________________
Більше новин:
