Marianna Soronevych
Як захистити організм від інфекцій і чи потрібно робити щеплення — в інтерв’ю віце-президента наукового товариства імунологів Ст. А. Козлова.
Як підтримати імунітет в останній місяць зими, кореспонденту Vitaportal.ru розповів В. О. Козлов, д. м. н., академік РАМН, директор Новосибірського інституту клінічної імунології СО РАМН, віце-президент Російського наукового товариства імунологів.
– Імунітет – це здатність організму опиратися інфекціям?
– Не тільки інфекцій. Імунітет відповідає за стійкість до алергії, до онкологічних захворювань, атеросклерозу – практично до всіх хвороб. Навіть одужання при травмі відбувається швидше, якщо імунітет в порядку.
– Хороший імунітет — вроджена властивість?
– Є поняття та вродженого імунодефіциту, і придбаного. (До Сніду цей імунодефіцит не має відношення. – Прим. авт.). Вроджений визначають генетичні порушення. Набутий від генів теж залежить, але головне тут – харчування, екологія, загартовування і т. п. Людина народжується з «нульовою» імунною системою. Формується вона з моменту появи його на світло і років до 25-30. З віком імунітет неминуче слабшає. Тут-то і починають з’являтися всякі болячки, тепер уже вікові, від атеросклерозу до онкології. Тому починати підтримувати імунітет треба як можна раніше.
– Яким чином?
– З допомогою неспецифічної імунопрофілактики два циклу в рік за півтора місяці кожен. У нас є розроблена схема: вітаміни, трави, пробіотики. Ми два роки поспіль проводили в молодших класах двох шкіл Новосибірська неспецифічну імунопрофілактику за своєю схемою.
Хоча, звичайно, у школах вже запізно починати. Правило лікування будь-якого захворювання – чим раніше, тим краще. Треба б починати з дитячих садів. Діти, яким ми проводили з двох років імунопрофілактику, майже в три рази менше хворіли, ніж діти контрольної групи. Так званих ЧХД (часто хворіючих дітей), згідно сьогоднішньої статистикою, у нас 80%. Такий дитина хворіє 4-5 разів на рік. І коли він стане дорослим, якась хронічна патологія йому забезпечена: гастрит, бронхіт, алергія.
– Імунна система відповідає і за ці захворювання?
– Навіть за атеросклероз. У формуванні атеросклеротичної бляшки «винна» клітина імунної системи – макрофаги, функції якого пригнічені. Цей макрофаги не може переробляти ліпопротеїни низької щільності, і далі в результаті досить складних клітинних процесів, в яких він бере участь, виникає спочатку якась «піниста клітка», а потім – бляшка.
– Тобто будь-яким більш-менш серйозним захворюванням треба звертатися ще й до імунолога?
– Навіть у великих клініках великих міст ви не знайдете лікаря-імунолога. Що вже говорити про районних клініках і маленьких містах. Тому будь-який лікар, який не знає імунології, – злочинець. Імунологія – принципово нова медична спеціальність, і з урахуванням досягнень імунології будь традиційне лікування повинно проводитися по-іншому. Хоча, на жаль, так буває нечасто.
Наприклад, знайома не тільки лікарям ситуація: операція після травми зроблена відмінно, а у хворого через місяць-два діагностується остеомієліт. Тому що імунна система хворого в той час, коли його оперували, була порушена. А якщо ми перед операцією проводили б імунокорекцію, ускладнень було б у два-три рази менше. І така закономірність спостерігається лікування кожного захворювання.
– Що ж робити пацієнтам?
– Проводити ту саму імунопрофілактику два рази в рік за півтора місяці. Якщо станете приймати препарати тільки два тижні – толку не буде. Краще всього ці курси проводити на самому початку осені, у вересні-жовтні, і на кінець зими, в лютому-березні. З пробіотиками зрозуміло – збагачених молочнокислих продуктів зараз безліч. З вітамінами, власне, теж. Що стосується трав – я б порадив почати з курильського чаю. Він м’який адаптоген, м’який імуностимулятор. Традиційні адаптогени – женьшень, лимонник та ін — дітям навряд чи підходять. А курильський чай годиться для будь-якого віку.
– Трави і вітаміни навряд чи у когось викличуть заперечення. А щеплення? Треба вакцинуватися, скажімо, від грипу?
– Природно, щеплення робити треба. Але бажано, щоб перед щепленням лікар-імунолог перевірив імунний статус. Доза вакцини повинна підбиратися індивідуально. Якщо робити щеплення всім в одній дозі, вони можуть не допомогти. У різних людей різна імунна система. Якщо імунна система ослаблена, дозу антигену треба збільшувати. Тоді він викличе потрібну імунну відповідь. А якщо у кого-то імунітет сильний – навпаки, дозу треба зменшувати.
– Але чому все ж у багатьох людей ставлення до щеплень таке… обережне?
– Від нерозуміння. Ті люди, які говорять про їх небезпеку, просто не розуміють, що таке імунологія.
Важлива, звичайно, чистота вакцини. Поки вона справді не так технологічно чиста, як хотілося б. Тому треба радитися з вакцинологом, яку вакцину обрати: російську або, може бути, французьку. Однак повністю відмовитися від щеплень сьогодні – це вже дикість.
– А сам директор Інституту клінічної імунології як підтримує свій імунітет?
– Приймаю вітаміни, трави. Курильський чай я вирощую на власній дачі і п’ю все літо разом з листям малини і смородини. І ще я загартовуюся. Я кілька років поспіль щодня обливаюся холодною водою. І вболіваю досить рідко, переношу хвороби легко. Ослаблення імунної системи починається років сорока. З цього віку треба проводити регулярну періодичну імунокорекцію. Якщо немає алергії і аутоімунних захворювань – можна обійтися без лікаря-імунолога.
– Коли імунологія займе в медицині те місце, яке ви їй прочитайте, вона зробить невиліковні сьогодні захворювання виліковними?
– Я впевнений, так і буде.
_____________________________________________
БІЛЬШЕ НОВИН:
