Marianna Soronevych
13 жовтня 2015 – історичний день для дітей іммігрантів в Італії, зокрема їх «другого покоління», яке до цього часу несправедливо вважалося іноземним. Палата депутатів затвердила реформу, яка робить шлях набуття італійського громадянства набагато легшим.
«За» проголосували за демократична партія, Народна Площа (Ncd -Udc), За Італію – Демократичний центр, Цивільний вибір і Ліві Екологія Свобода. Проти виступила партія Північна ліга і Вперед Італія. Рух 5 зірок – утримався.
Текст, який затверджує принципи поміркованого “ius soli”, тобто права набуття громадянства на основі народження у країні, тепер передано на розгляд Сенату. Якщо його положення будуть затверджено без змін, вони стануть законом. Якщо зміняться – текст знову передадуть на затвердження у Нижню палату італійського Парламенту.
Діти, народжені в Італії, ставатимуть італійцями за походженням, якщо принаймні один з батьків має дозвіл на проживання ЄС для тих, хто тривалий час перебуває у країні (карта на проживання). Це правило поширюється на громадян країн, що не входять до Євроспілки, тобто України. Громадяни країн об’єднаної Європи повинні володіти “правом на постійне проживання”.
Якщо діти народилися не в Італії, але прибули сюди до дванадцяти років, вони спочатку повинні закінчити один або більше етапів шкільного навчання, тривалістю принаймні п’ять років. Діти молодшого шкільного віку, повинні успішно завершити перший цикл (elementari).
Для набуття громадянства потрібно щоб батьки зробили заяву про свій намір та подали її у мерію міста проживання. Це слід зробити до того, як дитина стане повнолітньою. Якщо цього зроблено не було, останню можливість надається у віці від 18 до 20 років. У цьому ж віці зацікавлений може відмовитися від італійського громадянства, зокрема через наявність громадянства іншої країни.
Інші правила розповсюджуються на дітей, що прибули в Італію до 18 років. Вони можуть набути італійське громадянство після шести років легального проживання та навчання у школі. Підлітки повинні закінчити школу, або курс професійної освіти. У цьому випадку, однак, право на громадянство не є автоматичним. Його можна вважати, скоріше, “поступкою” держави, отже, запит зацікавленого підлягатиме розгляду комісії.
Передбачено також перехідне положення для старших 20-ти років, які виконали вимоги нового закону. Стати італійцями можуть ті, хто народився в Італії чи приїхав сюди до дванадцяти років, якщо вони легально і безперервно живуть в Італії принаймні п’ять років та завершили один чи більше циклів шкільної освіти.
Ті, хто підпадає під перехідне правило матиме тільки один рік після того як реформа набуде чинності. За цей час слід представити у муніципалітет заяву про намір стати італійцем. Потім доведеться чекати шість місяців поки МВС Італії розглядатиме запит та перевірятиме чи у минулому іноземець отримував відмови у набутті громадянства, не був видворений з країни, або висланий із міркувань безпеки Республіки.
Стаття італійською:
Cittadinanza per i figli degli immigrati. Sì della Camera alle nuove regole
