Marianna Soronevych
Розмова із новопризначеним директором у питаннях імміграції міністерства праці Італії. «Слід дбати про працівників, які уже перебувають в Італії та втратили роботу” Покращити програмування «Декрету флуссі», таким чином, щоб квоти на приїзд іноземних працівників, покривали потреби італійських сімей та організацій. Створити ефективну систему, що урівнювала б попит і пропозицію на іноземну робочу силу в Італії та країні походження іноземців. Такими є об’єктиви за які візьметься в першу чергу нова дирекція міністерства праці та соціальної політики. Кілька місяців тому її очолив Натале Форлані. «Ми володіємо засобами досягнення мети. Це можна зробити навіть не змінюючи законодавчих нормативів, проте слід узгодити дії різних установ» – запевнив Форлані імміграційному порталу Stranieriinitalia.it.
– Як покращити програмування флуссі?
– Ми володіємо демографічними даними згідно яких до 2020 року Італія втратить 4 мільйони осіб трудового віку, яких не в стані замінити безробітні італійські працівники через погану соціальну і територіальну мобільність. Необхідно розробити механізм виявлення реальних кількісних і якісних потреб ринку праці, щоб вчасно замінити вільні робочі місця іноземними працівниками.
– Чи були вивчені дані щодо кількості робочих місць, які втратили іноземці у зв’язку із економічною кризою?
– Саме цим працівникам слід надати привілейований шлях до працевлаштування, перш ніж запрошувати нових іноземців з-за кордону. В іншому випадку, ми ризикуємо розтратити людський і професійний капітал та сприяти чорному ринку праці, збільшувати кількість людей, готових працювати за менші гроші, користуючись меншими правами.
– Це міркування до цих пір блокувало вихід нового декрету флуссі?
– На даний момент вихід загальних квот для іноземних працівників не передбачається. Наступний декрет стосуватиметься високо кваліфікованих працівників. У першу чергу необхідно працювати над зниженням рівня безробіття, іноземців, які вже перебувають в Італії. Між тим, планується підписання угод з країнами походження найбільшої кількості працівників. Останнім часом спостерігається зміна потоків робочої сили в Італію: вони зменшується з країн Європи і збільшуються з Азії.
– Тим часом в Італії працюють сотні тисяч нелегальних іммігрантів які не змогли скористатися останньою легалізацією, яка стосувалася лише домашніх працівників.
– Обмеження легалізації сектором домашнього господарства було політичним вибором. В даний час ми повинні контролювати становище тих, хто втратив роботу і швидко закрити, практики останньої легалізації, долаючи проблеми, які все ще існують в деяких провінціях.
– Сьогодні, ті, хто втратили роботу мають тільки 6 місяців, щоб знайти іншу, інакше позбуваються дозволу на проживання. Чи не надто жорсткі ці правила?
– Насправді у законі надаються «принаймні 6 місяців, для того щоб знайти роботу». Мені здається несправедливим що дозвіл на проживання можуть втратити ті, хто немає роботи, але задіяний у інших видах діяльності, наприклад відвідує курси перекваліфікації, чи професійного формування, тощо. Та загальний принцип, який полягає у тому, що в Італії можуть залишатися тільки ті, то мають достатні прибутки, під сумнів не ставиться.
– Ввжаєте можливим щоб сім’ї шукали покоївку за допомогою агентства з працевлаштування за кордоном?
– Домашня робота має свою специфіку, яка заслуговує широкого обговорення і конкретних рішень. Звичайно, сьогодні основною проблемою в цій галузі є нелегальна зайнятість, яка є можливою через специфічні стосунки між працівником та роботодавцем та високі витрати для сімей. Сприяти укладанню легальних сосунків між роботодавцями та працівниками могли б патронати.
– План інтеграції уряду робить наголос на професійному формуванні працівників у країнах походження. Такі кроки уже було передбачено за законом Боссі-Фіні? Що ж не спрацювало до цього часу?
– Враховуючи здійснені інвестиції, результати були незадовільними. Необхідно впровадити нормативний підхід, який розповсюджувався б на осіб, уповноважених законом Б’яджі, щоб узгодити попит і пропозицію ринку праці. Але перш за все ми повинні змінити тип навчання в країнах походження.
– Яким чином?
– До цих пір регламент був наступним: списки наявних працівників формувалися на основі тих, хто пройшов професійне формування за кордоном. Далі працівники очікували запрошення італійських компаній. Проте система не спрацювала: ефективніше було б щоб фірми повідомляли про наявні вакантні місця, а потім працівники будуть реагувати на конкретні пропозиції, між іншим пройшовши курс основ цивільного права, отримуватимуть гарантоване місце праці.
– Після професійного формування працівники будуть вимушені дочекатися виходу декрету флуссі?
– План по інтеграції пропонує запрошувати таких працівників поза квотами. Запросити їх навіть у рамках чинного законодавства не складатиме надмірних проблем.
Ельвіо ПАСКА,
переклад Маріанни Сороневич
