Marianna Soronevych
Хто може подавати заяву на легалізацію? Хто зможе легалізуватись? Хто не зможе легалізуватись? Вимоги до трудові відносин, Коли подавати заяву та скільки коштуватиме легалізація? Розгляд документів
Хто може подавати заяву на легалізацію?
Заяву на легалізацію подають роботодавці. Ними можуть бути італійці, громадяни країн ЄС, або третіх країн які мають довготривалий дозвіл на проживання ЄС (колишня карта на проживання).
Хто зможе легалізуватись?
Іноземні робітники, які безперервно перебувають на території Італії, принаймні з 31 грудня 2011 року.
Присутність в Італії повинна бути підтверджена документацією, виданою “державними установами”. Ними можуть бути будь-які квитанції чи довідки: про відвідання лікаря, квитанції про оформлення документів в українському консульстві чи оплата консульських послуг, непродовжений дозвіл на проживання, штрафи, тощо).
Вимоги до трудові відносин
Трудові відносини повинні бути початі, принаймні, три місяці до дати вступу закону в силу.
Не можна легалізувати тих, хто працює неповний робочий день. Тобто робочі стосунки повинні складати не менше 20 годин на тиждень, а заробітна плата повинна бути не менша соціального мінімуму, згідно колективного контракту вашого сектору.
Коли подавати заяву та скільки коштуватиме легалізація?
Заява на легалізацію слід подавати з 15 вересня по 15 жовтня 2012 до центрального відділу імміграції (Sportello Unico per l’Immigrazione).
Перед подачею заяви, роботодавець повинен платити одноразовий внесок у розмірі 1000 євро за кожного зайнятого працівника. Якщо трудові відносини почалися більше ніж три місяці до входу зокону у дію, роботодавець повинен платити додаткові суми.
Роботодавець, який бажає легалізувати працівника, повинен мати мінімальний прибуток, підтверджений декларацією про прибутки. Його розмір, та додаткові реквізити, будуть визначені спеціальним міжвідомчим указом, який вийде протягом 20 днів з моменту вступу закону в силу.
Не зможуть легалізуватись…
Не можуть подавати заяву на легалізацію роботодавці, засуджені протягом останніх п’яти років (навіть якщо вирок не є остаточним), за пособництво нелегальній імміграції, торгівлі людьми та експлуатації проституції та педофілії, або жорстоку експлуатацію роботи нелегальних іммігрантів (так звані «капрали»).
Позбавлені права скористатися амністією, ті роботодавці, що в минулому подавали заявку на приїзд працівників по робочому контакту (декрет флуссі), або інших легалізацій, а потім офіційно не прийняв його на роботу (не уклав робочий контракт в Центрі зайнятості або INPS).
Неможливо легалізувати іммігрантів, депортованих з міркувань громадського порядку або національної безпеки; засуджених (навіть якщо вирок не є остаточним) за порушення статті 380 Кримінально-процесуального кодексу. У легалізації відмовлено тим, кого визнали “неприйнятними” в Італії (“non ammissibile”); засуджені (навіть не остаточно) через загрозу громадському порядку та безпеці Італії, чи інших країн Шенгенської зони.
Розгляд документів
Після прийому документів центральний відділ імміграції перевіритиме наявність умов, передбачених законом. Своє рішення по справі повинні виносе поліцейське управління (квестура). Після цього роботодавець та працівник будуть запрошені для підписання договіру на проживання. Їм видадуть дозвіл про подачу запиту на отримання дозволу на проживання та спеціальний набір квитанцій, який слід надіслати поштою. Одночасно з підписанням договору, роботодавець зобов’язаний повідомити про прийом на роботу до центру зайнятості (Centro per l’Impiego), або o Inps для домашньої прислуги.
Avv. Mascia Salvatore,
переклад Маріанни Сороневич
