Marianna Soronevych
На території Італії організована злочинність контролює водіїв українських мікроавтобусів які займаються перевезеннями українських іммігрантів, посилок та листів з, та в Україну. Втім цим займається не тільки каморра, до цього причетна й українська мафія
Цих молодиків одразу помітно у натовпі заробітчан, які щонеділі збираються на стоянках українських мікроавтобусів у Неаполі. Зухвалі, з різким поглядом чоловіки підходять до водіїв удвох: “Ви ж знаєте як належить. Хочете працювати і бути захищеному від нещасних випадків – платіть”.
Водіям, що курсують за рейсом Неаполь-Київ, пропонують не страховий поліс. Ні. Так каморра збирає плату за можливість паркування українських мікроавтобусів, які займаються перевезеннями іммігрантів, посилок і листів між Україною та Італією. Італійський рекет розгорнув свою діяльність навіть там, де ніхто не сподівався: вони не цураються грошей ангелів-хоронителів своїх-же матерів і тяжкохворих.
Мова йде про події, які відбулися декілька тижнів тому. Але, схоже на те, що ця, добре сформована система, діє уже роками: організована злочинність контролює водіїв українських автобусів. Втім цим займається не тільки Каморра, до цього причетна й українська мафія. Згідно розслідування карабінерів, координованого заступником прокурора управління по боротьбі зі злочинністю Глорією Сансеверіно, виявлено що українська організована злочинність пустила глибоке коріння у Неаполі та околицях.
Нещодавно газета “Il Mattino” висвітлила два епізоди, що мали місце в районах Джантурко та Вомеро. Українським мікроавтобусам, завантаженими товарами та багажем, було завдано шкоди, як попередження тим, хто відмовляється платити “подать”. Проколені шини на вулиці Брін, а у районі Вомеро злочинцям було достатньо півгодини відсутності водіїв, щоб пограбувати багаж мікроавтобусу припаркованого на узбіччі. В обох випадках єдиною причиною є покарання тих, хто ухилявся від вимог рекету.
Скільки ж коштує спокійне паркування в Неаполі? За даними карабінерів обласного управління Неаполя під керівництвом полковника Маріо Чінкве – 100 євро за поїздку, які діляться між українськими та неаполітанськими каморристами.
Нагадуємо, що у 2006 італійською поліцією було проведено масштабну кампанію по виявленні кримінальних дій та злочинців з середовища української громади Тоді українську “мафію”, назвали на італійський манер – “українським спрутом”.
“Голова” цього мафіозного спруту, за підозрами поліції, перебував у Львові, а його щупальця простягнулись найбільшими містами Італії з високою концентрацією трудових емігрантів. Бреша була ласим шматком. Там зареєстровано 10 тисяч українців.
Водій кожного мікроавтобуса був зобов’язаний сплачувати 100 євро за право паркування на українських паркінгах у Бреші. “Такса” передбачала й можливість без пригод повернутись на батьківщину. Тих, хто відмовлялися платити, чекали в Угорщині, влаштовували справжні погоні, підпалювали автобуси.
Увага поліції до цієї справи загострилась після того, як надійшли сигнали про затримання осіб з подібними звинуваченнями у інших італійських містах. За викриття мафії взявся загін швидкого реагування. Поліцейські почали регулярні спостереження за приїздом і паркуванням мікроавтобусів, прослуховували телефонні розмови, вели відеозйомки прихованою телекамерою, вмонтованою на будинку напроти ринку.
Щосуботи та щонеділі у місцях, де зустрічаються українці, не докладаючи надмірних зусиль, рекетири заробляли по чотири тисячі євро. Зловмисники обмежувалися погрозами, бо водії затямили – з українською мафією не жартують. Організація трималась на страху українців перед можливою помстою.
Справа розпочалась заявою кількох сміливих водіїв, які не погодились з несправедливістю, а також двох стражів порядку, які провели схожі розслідування в Турині, Ріміні, Неаполі.
Розслідування велось під керівництвом Карміне Грассі. Правоохоронці отримали мандат на затримання під домашнім арештом десяти осіб. Ще одинадцять заарештовано. Десять італійців, підозрювалися у тісних зв’язках із справою. Діяльність мафії не обмежувалася поборами, вона займалася контрабандою та організацією проституції.
Маріанна СОРОНЕВИЧ
та Наталя ІВАНИШИН
