Після чотирьох років розслідування, убивцю Олександра Кеби не знайдено
Напередодні Різдва у 2006 році подружня пара українців (Л. та її чоловік Олександр) направлялася на базар що на вулиці Брін у Неаполі. Цей день не повинен би був відрізнятися від інших. Вони працювали продавцями, та видно були неугодними тіньовим «господарям» ринку. Як і на багатьох інших, на українців тиснула місцева організована злочинність.
На базарі зав’язалася сварка. Кілька осіб безуспішно намагалися приглушити загострені тони. В присутності численних свідків, серед яких дружина постраждалого та його п’ятирічний син, із близької дистанції в Олександра влучило три кулі.
Для дружини Кеби ця подія стала початком довгого кальварію. Передусім – психічна травма сина – наслідок присутності під час вбивства батька. Мати була змушена віддати хлопчика на лікування до спеціалістів, та психотерапія наразі не дала бажаних результатів. Жінка перенесла операцію на стегно, яка частково обмежує її рухову функцію, проте продовжує працювати.
До цього часу розслідування злочину не дало позитивних наслідків. Хоча подія сталася серед білого дня в присутності численних свідків, імені убивці досі не встановлено. За описом очевидців було створено фоторобот, але він не відповідає наявним у базі даних поліції. Перегляд архіву дружиною постраждалого також результатів не дав.
Незважаючи на наслідки розслідування, свідків що перебороли страх за можливі висліди співпраці із органами правопорядку та наявність фоторобота, прокуратура Республіки архівувала справу через неможливість ідентифікації убивці.
Зіткнувшись із серйозною економічною скрутою, Л. вимушена розлучитися із сином, відіславши його в Україну. Жінка сподівається, що зміна обстановки допоможе хлопчику забути пережитий шок.
Проблеми зі здоров’ям, віддаленість від рідних, не першкоджають сподіватися що убивцю її чоловіка буде покарано. В даний час вона домагається повторного відкриття справи, представивши нові факти злочину.
За публікаціями італійської преси
підготувала Маріанна Сороневич