Marianna Soronevych
Співробітники київської міліції затримали громадянина Італії, який вирішив побудувати свій бізнес на співчутті громадян України. Бізнес-план іноземця, як виявилось, дуже чітко описаний у кримінальному законодавстві нашої держави. Йдеться не про фінансові афери чи ухилення від сплати податків, а про звичайне шахрайство.
Як повідомили у Центрі громадських зв’язків київської міліції, формально 35-річний Луїджі Маца вивчав український ринок цифрової фото-та відеотехніки, а насправді громадянин Італії дурив українців, продаючи їм фотоапарати, дуже схожі на популярні “Соні” та “Кенон”. Для того майстерно розігрував із себе бізнесмена, що втратив усі гроші і не може повернутися додому. Увагу своїх жертв привертав наполегливим звуковим сигналом. Потім виходив із дорогого автомобіля, який зазвичай брав напрокат. Востаннє то був “Ауді”. Одна з версій фінансового “краху” іноземця – програш у казино. Далі італієць емоційно нарікав, що йому нема за що доїхати на батьківщину. Мовляв, остання надія – продати комусь хоча б доларів за триста свій фотоапарат вартістю у півтори тисячі доларів. Усе те він пояснював інтернаціональною мовою жестів, вставляючи англійські та італійські слова.
Фотоапарати ті, як з’ясувалося пізніше, були пластмасовими іграшками китайського виробництва. Щоправда, з батареями живлення і навіть працюючим фотоспалахом. У паспорті виробу вказувалося, що фотоапарат може бути оснащений додатковою флеш-картою, щоб збільшити обсяг пам’яті і зробити більше знімків. Такі іграшки й справді не надто дешеві – від 120-ти до 200 гривень.
Співчутливі українці охоче погоджувалися допомогти італійцеві. Один з наших співвітчизників придбав відразу дві фотокамери, аби сеньйорові точно на квиток вистачило.
На сьогодні столичним правоохоронцям відомо про більш ніж 70 “щасливих” власників фотокамер. Найпершу з них було придбано в кінці 2006 року. З того часу іноземець, судячи з відміток у його паспорті, приїздив до України кілька разів. Щоразу на сім-десять днів. Мабуть, саме за такий час йому вдавалося розпродувати всі іграшки. У затриманого зловмисника вилучили 14 іграшкових фотоапаратів. За його словами, щодня він продавав не менше двох.
Не важко підрахувати, що під час кожного візиту до України італієць заробляв щонайменше чотири тисячі доларів.
Шахрайство псевдобізнесмена завдало клопоту не лише його жертвам, а й справжнім фахівцям з фототехніки.
– До нас регулярно зверталися люди з проханням продати, оцінити чи пояснити, як такою технікою користуватися, – розповідає старший продавець одного зі столичних фотоцентрів Вадим Єрко. – Щонайменше 3-4 відвідувачі кожного тижня. Були такі дні, що з фотоіграшками приходили й двоє людей. Найцінніший предмет з комплекту, що нам пропонували, – сумка. Вона варта була 10-15 гривень. До тієї італійської халепи ледь не потрапив мій знайомий, що мав велике бажання купити фотокамеру, але, на щастя, мав при собі лише 150 гривень. Іноземець сказав, що такої суми йому не вистачить, аби дістатися до Мілану.
Нині проти італійця порушено кримінальну справу. Йому загрожує три роки позбавлення волі. Якщо провину доведуть, то, вірогідніше за все, гріти нари йому доведеться в українській в’язниці. У тих “університетах” італієць вивчатиме й українську мову. Звісно, що від літературної вона буде суттєво відрізнятися. Але, після відбуття покарання, “бізнесмен” зможе спілкуватися з українцями не лише інтернаціональною мовою жестів.
Сергій ЯКОВЕНКО
