Marianna Soronevych
Цього тижня довіра між Зе-командою із Заходом досягла чергового мінімуму і має всі шанси впасти ще глибше. Лише рік від початку роботи нової влади знадобився для появи жорстких спільних заяв Євросоюзу та США про те, що їхня підтримка не є безумовною.
У Брюсселі вперше за останній час заговорили про безвіз – “ядерну зброю” Євросоюзу, яка 4-5 років тому була останнім словом у спробах Заходу натиснути на Порошенка, коли той опирався створенню антикорупційної системи в Україні. На кону стоїть також низка програм фінансової допомоги Україні, від траншу МВФ, який стає все більш примарним, до практично безвідсоткових позик з європейських фондів.
Формальним приводом для такого розвитку подій цього стала спроба Верховної ради “змухлювати” із процедурою затвердження керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Та в реальності рішення ВР стало черговою (та, цілком можливо, не останньою) ланкою у серії подій, які Захід оцінює як спробу системної атаки на антикорупційну систему.
Втім, точка неповернення ще не пройдена.
У четвер ввечері загроза цього істотно зменшилася, бо у Зеленського, схоже, зрозуміли (принаймні, на рівні заяв), що ситуація справді серйозна.
Подальші кроки Заходу залежатимуть від того, чи перетворяться заяви Банкової на дії. А у тому, що за атаками на антикорупційну систему стоїть саме Офіс президента, західні дипломати не мають сумніву та у неформальних розмовах називають конкретну людину, що торпедує реформи.
Що спричинило настільки жорстку реакцію Заходу, як можна запобігти падінню у прірву та чому і “недіючий” через пандемію безвіз все ще лишається важливим аргументом у діалозі з Києвом
А також – наскільки реальною є загроза того, що погрози Заходу будуть втілені (спойлер: це може статися, але останнього рішення Ради для цього все ж не достатньо).
Що не так?
Спершу варто розібратися, про яке рішення йдеться? Чому воно так обурило західних партнерів України?
Йдеться про один із кроків до призначення наступника Холодницького. Очільник має дуже великі повноваження, щоби “розвалити” або заблокувати будь-яку кримінальну справу, яку веде НАБУ, і тому до його обрання прикута особлива увага. За законодавством, керівника САП визначає спеціальна комісія, у складі якої Верховна рада призначає більшість (7 з 11) членів цієї комісії, і саме це парламент зробив у четвер. Однак на Заході вирішили, що до сімки призначили підконтрольних владі “експертів”, і тому сприйняли рішення ВР як крок до розвалу усієї антикорупційної системи.
У Раді мають контраргументи щодо звинувачень партнерів. “Ми проти зовнішнього управління, коли іноземці нам насаджують свою думку. Ми маємо свою думку”, – обурився у виступі у ВР нардеп Тарас Батенко (“За майбутнє”).
Та річ у тім, що ЄС і США мають законні підстави висувати претензії до Києва. Адже кандидати, схвалені у четвер парламентом, не відповідають вимогам українського законодавства.
Зе-відповідальність
Безпрецедентна спільна заява ЄС та США стала сигналом про те, що ситуація справді серйозна. І цей сигнал у Зеленського почули.
У четвер ввечері на сайті президента з’явилася відповідь ОПУ. І хоча почалася вона з неправди (Банкова стала на захист скандального рішення ВР, запевнивши, що Рада дотрималася необхідних процедур), у ній прозвучало також те, чого чекали західні партнери: що “офіс президента взяв до відома критику” та “вважає беззаперечним, що незалежність є ключовою передумовою ефективності антикорупційної інфраструктури”.
Скажете, що це пусті слова, які ні до чого не зобов’язують? Будете праві. Але не даному етапі для міжнародних партнерів цього достатньо. А згодом – якщо Київ продовжить атаку на НАБУ та САП – у Вашингтоні та в Брюсселі використають, зокрема, цю заяву як привід звинуватити особисто Зеленського у порушенні своїх запевнень.
Для Заходу немає потреби шукати докази того, що за атакою на антикорупційні органи стоїть саме Банкова.
По-перше, Зеленський сам створив таку вертикаль, за якої на ньому замикаються ключові рішення навіть формально незалежних гілок влади – а отже і відповідальність за них.
По-друге, у посольствах знають, що саме ОПУ домовлялася про голоси на користь проблемної постанови Ради.
І по-третє, за останні часи у ключових державах-партнерах склалося тверде враження, що у найближчому оточенні Зеленського є людина, яка свідомо торпедує реформи користуючись близькістю до президента. Цю думку за останні місяці довелося чути неодноразово.
І навіть якщо сам Зеленський вважає, що це не так – переконати західних партнерів йому буде непросто. Особливо якщо він зрештою вирішить проігнорувати однозначні попередження ЄС та США і вирішить призначити “100% свою людину” на посаду антикорупційного прокурора. У цьому разі рішення Заходу не забаряться.
Як каратимуть Україну?
Ще раз підкреслимо: на нинішньому етапі санкцій проти нашої держави не буде. Але розвиток відносин України із партнерами за низкою напрямків поставлений під питання вже зараз.
Зокрема, доки не завершиться процедура відбору нового керівника САП, немає сенсу розраховувати ані на новий транш МВФ (за програмою Фонду нам ще доступні $2.9 млрд), ані на набагато дешевші кошти макрофінансової допомоги ЄС (600 млн євро). У обох програмах незалежність антикорупційних органів є серед ключових індикаторів, і вже пролунали однозначні сигнали, що тут поступок не буде.
Також під питанням будуть програми співпраці зі Світовим Банком, про що ця інституція письмово попереджала Київ, але невідомо, чи будуть заморожені лише нові, чи також чинні програми.
А у разі якщо у конкурсі переможе кандидат, якого іноземні експерти вважатимуть не доброчесним, політично залежним або некваліфікованим, то тимчасова заморозка цілком може перетворитися на повну.
Але оскільки ця червона лінія перейдена, то крім розв’язання питання із САП, від Києва чекатимуть також ясності із НАБУ, про що вже лунають заяви. До вирішення обох цих питань фінансування від ЄС, США, МВФ тощо не надходитиме.
І, що найсумніше для українського уряду, це автоматично підвищує вартість усіх інших зовнішніх запозичень та – якшо проблеми затягнуться – може навіть змусити Нацбанк увімкнути “друкарський станок”, із усіма наслідками цього.
Автор: Сергій Сидоренко,редактор”Європейської правди“
Ми хотіли б залишатися із вами у контакті. Запрошуємо приєднатися до групи у Facebook Українська газета – видання для українців в Італії
