Marianna Soronevych
Нові критерії Кабміну поділяють агентства-посередники на групи ризику, але експерти вже критикують ці зміни.
До агентств-посередників, які допомагають українцям влаштуватися на роботу за кордоном, висунули нові вимоги. Кабмін переглянув діяли з 2008 року критерії оцінки ризику таких компаній. До сьогоднішнього дня всі вони вважалися високоризиковими, отже, їх могли перевіряти не частіше 1 рази рік, що дозволяло недобросовісним фірмам шахраювати, пропонуючи громадянам неіснуючі вакансії, місця без оформлення або навіть примушувати працювати за кордоном, що тягне вже на торгівлю людьми, пише Огляд новин, посилаючись на Корупція.Інфо
Втім, нові критерії не містять уточнень видів шахрайства, а розділяють компанії на групи по фактичній чисельності працевлаштованих за кордоном, наявності обґрунтованих скарг; кількості виявлених перевірками порушень; терміни ведення діяльності. Для кожної з груп прописали окремі умови і частоту перевірок, зменшивши їх до 1 разу на 2-5 років, в залежності від ризику.
Чорний ринок не зачепили
З новими критеріями можна було б миритися, якби не істотне «але» — в реальності їх знову встановили тільки для 946 ліцензованих фірм України, журяться у Всеукраїнській асоціації компаній міжнародного працевлаштування. 550 займаються працевлаштуванням по всьому світу, 400 — крюїнгові — тільки для моряків.
В ідеалі, нові критерії повинні були б допомогти прибрати або хоча б потіснити сірі і неліцензовані компанії, а також приватних посередників. Їх сьогодні не менше 10 тис., А їх послугами користуються до 90% громадян, що виїжджають на заробітки, і в 7-8 випадках з 10, такі компанії надають неякісний сервіс або, ще гірше, виявляються відвертими шахраями.
«У нас якщо не 15 тис., то 10-12 тис. — це організовані структури, які мають офіс і персонал, а якщо додати агентів соцмереж — то ще більше. При цьому ліцензованих структур в 10 разів менше», — розповів директор агентства з працевлаштування за кордоном Олександр Оськін.
Як зазначає Оськін, кожен другий приходить в його компанію здобувач роботи за кордоном уже стикався з нечесними посередниками, які підсовували йому неправильно оформлені або недостовірні документи, які спричинили відмову роботодавців, або не могли гарантувати вакансію і заявлені умови роботи.
Згідно зі статистикою Всеукраїнської асоціації компаній міжнародного працевлаштування, тільки 9% тих, хто виїхав українців (5-7 млн осіб) отримували інформацію або супровід по роботі за кордоном від офіційних компаній. Решта їде по знайомству або через «ліві» фірми.
Це підтверджують і цифри реального працевлаштування українців в Польщі, яка є одним з небагатьох в ЄС відритим ринком для наших заробітчан. У 2015 році ця країна видала всього 780 тис. запрошень на роботу, з них — 760 тис. дісталося українцям. Але через ліцензованих посередників пройшло не більше 100 тис. осіб, стверджують у профільній асоціації. А легально в Польщі працює не більше 500 тис. наших співвітчизників.
«Якщо допустити, що кожна з 550 ліцензованих компаній в середньому влаштувала по 250 осіб, то отримаємо 100 тис. осіб. Порівняйте цю цифру з 760 тис. виданих робочих віз і ви отримаєте всього 10-15% легальної відправки робітників. Картина по інших країнах ще гірше», — зазначив президент асоціації Василь Воскобойник.
Такий низький показник — це обдурені, а іноді і обкрадені шахраями люди, втрати «заробітчанської» валюти для країни і недобір податків для бюджету.
«Суть нових правил — боротьба з шахраями. Але ними не є компанії, які пройшли тривалу і важку процедуру отримання ліцензій. А де боротьба з підробленими документами, компаніями без ліцензій і навіть реєстрацій. Правоохоронні органи не займаються такими організаціями. Хто і як їх контролює?», — дивується Оськін.
Групи ризику
Своїм новим документом Кабмін встановив три групи ризику, вважаючи, що цими критеріями він послабить зарегульованість ринку:
Високий ризик: у цю групу входять компанії, які за рік влаштували на роботу до 50 осіб; на них надійшло понад 2 обґрунтованих скарг про матеріальний збиток або порушення законних прав фізичних/юридичних осіб; перевірками виявлено понад 5 порушень; термін діяльності — від 3 до 5 років;
Середній ризик: за рік працевлаштували від 51 до 250 осіб; надійшло понад 1 обґрунтованої скарги; перевірка виявила від 2 до 5 порушень; термін діяльності — від 1 до 3 років.
Незначний ризик: компанії, що не потрапили в 2 попередні групи.
Учасники ринку, навпаки, оцінюють нові критерії як оновлений інструмент недобросовісної конкуренції. Вважають — критерії не опрацьовані і суперечливі. Так, наприклад, кількість планових перевірок, начебто, зменшили. Але, в той же час їх наявність тут же підв’язати до появи скарг, навіть не уточнивши, як встановлюватимуть їх обґрунтованість.
«Людина при пошуку роботи представила рекрутеру документ, що він зварювальник 6 розряду, а по приїзду на місце роботи не зміг навіть включити зварювальний апарат. Роботодавець його не взяв. Він пише скаргу, посилаючись на свій документ про розряді. З точки зору наявності папірця — правий він. Але по кваліфікаційним вимогам — ні. Це обґрунтована скарга? На чию сторону встане перевіряючий?», — навів приклад Воскобойник.
«Ми пропонуємо відразу кілька вакансій. Законодавство Польщі дозволяє людині змінювати місце роботи і отримувати нове запрошення вже по приїзду в країну. І як нам прорахувати, де клієнт в результаті виявиться незадоволений», — додав Оськін.
Також в високо ризикову групу потрапили компанії, що працюють на ринку від 3 до 5 років, а структури з діяльністю від року — в середньо-ризикову категорію, хот давно підтверджено статистикою — 80-90%, що знову відкриваються фірм закриваються через рік роботи. Аналогічні питання у експертів і до кількості скарг, число яких встановили рівним для різних груп, або виявлення порушень і їх суті.
«Працювала як-то в компанії, яка вирішила взяти ліцензію на працевлаштування фермерів в Канаді. Але потрібно було пройти складні дозвільні процедури і тривале оформлення документів в посольстві. Поки все погоджували ліцензія закінчилася. За цей час 4 рази приходили перевірки, хоча вони навіть нікого ще не відправили за кордон. В результаті, директор вирішив ліцензію не продовжувати», — розповіла HR-експерт порталу з працевлаштування Тетяна Пашкіна.
Цінник — головний аргумент
В основному, нові критерії зачеплять тих, хто вже працює легально, а також компанії, які в принципі не проти вийти з «сірої» зони. І це тільки відстрочить можливості з проведення збалансованої міграційної політики, вважає Василь Воскобойник.
Замість питань регулювання офіційної частини ринку, уряд має посилити боротьбу з недобросовісними компаніями, скажімо, проводячи роз’яснювальну роботу серед українців і перевіряючи легальність посередників, вважають експерти. Втім, є одне «але»: чиновники хоч греблю гати можуть пояснювати, що краще працювати з офіціалами, але для людей на перше місце виходить вартість послуг, а у «сірих» посередників вона однозначно нижче, ніж у офіційних.
Але все ж, впевнені в компаніях, контролерам варто постаратися. «Нелегальні фірми навіть шукати довго не треба, достатньо відкрити відповідне оголошення в інтернеті або взяти рекламу у метро. На друкованої рекламної продукції повинні бути вказані дані ліцензії, її номер, реквізити підприємства. За цією інформацією можна встановити на яких підставах надають послуги. Тільки так ми виведемо ринок з тіні. Адже у нас могло б бути як Польщі — 15 тис. офіційних представників», — зазначив Оськін.
____________________________________________
БІЛЬШЕ НОВИН:
