За понад десятирічну історію четвертої хвилі української еміграції її кількісна і якісні характеристики жодного разу не були проаналізовані і вивчені. Суперечки виникають уже щодо фундаментального питання: кількості громадян, які полишили територію України.
Вивчення проблематик української міграції зупиняється на журналістських дослідженнях та окремих академічних роботах. Деякими даними володіють комерційні мультинаціональні організації, що періодично проводять вивчення потенційного ринку клієнтів, проте така інформація здебільшого захищена комерційною таємницею.
Статистичні та соціологічні дослідження повинні були б бути основою для будь-яких державних постанов, направлених на регулювання міграційних явищ. Їх відсутність, приводить до викривленого бачення проблем еміграції, а значить до неефективності таких заходів. А також політичних спекуляцій із боку організацій, що претендують на представництво інтересів заробітчанської армії.
Найбільш повним дослідженням міграційних процесів в Італії є щорічне «Статистичне досьє по імміграції», що проводиться Карітас/Мігрантес.
Ми починаємо ряд тематичних публікацій у яких, беручи за основу Статистичне досьє та дані Міністерства внутрішніх справ Італії, мовою цифр розповімо життя українців на Апеннінах.
Маріанна СОРОНЕВИЧ