Marianna Soronevych
Динаміка введення санкцій за вторгнення в Україну вражають, особливо враховуючи необхідність досягнення консенсусу між десятками урядів.
Динаміка появи нових обмежувальних заходів та їхні масштаби дійсно вражають, особливо враховуючи необхідність досягнення консенсусу з кожного питання між десятками урядів, а також бюрократичну складність процедур.
Розпочавши з дуже помірних санкцій, Захід крок за кроком посилює їхню потужність.
І от нарешті ми побачили довгоочікувані “пекельні санкції”. Попри відмову від повного відключення РФ від платіжної системи SWIFT, санкції третьої хвилі, схвалені минулими вихідними, без перебільшення, стали тим покаранням, яке здатне відправити російську економіку в нокаут.
Санкції повільного посилення
Перший раунд санкцій було впроваджено 22-23 лютого країнами ЄС, Великою Британією та США за визнання Росією псевдореспублік на сході України. Це було ще до початку бомбардувань українських міст.
Обсяг і ефект цих санкцій можна умовно оцінити на рівні 5-10% того потенціалу обмежувальних заходів, впровадження яких загалом можливе на практиці.
Тоді було заморожено активи та заборонено співпрацю з державною корпорацією ВЕБ та кількома відносно невеликими російськими банками, що обслуговували оборонні підприємства. Також було встановлено обмеження на нове фінансування російського уряду, центробанку та Фонду національного добробуту як прямо, так і опосередковано, через вторинний ринок.
Частково такі обмеження діяли ще з часів окупації Криму, але заборона тоді стосувалася лише інвестицій у борг на первинному ринку. На практиці це означало, що санкції можна було легко обійти, придбавши цінні папери на вторинному ринку. Зараз цю прогалину усунуто.
Проте навіть ці санкції самі по собі завдадуть дуже обмеженої шкоди російській економіці. Російський уряд і найбільші російські підприємства наразі помірно залежать від іноземних ринків капіталу.
Тож впровадження таких обмежень варто було сприймати як сигнал про те, що санкції – це реальна перспектива, а не порожні розмови.
Рішучість країн-партнерів різко зросла 24 лютого, коли Росія розпочала повномасштабну війну. Тоді практично протягом дня було впроваджено другий пакет санкцій.
Сукупний обсяг першого та другого пакетів можна умовно оцінити на рівні 45-50% обсягу можливих санкцій. Обмежувальні заходи другої хвилі дійсно болючі для окремих секторів російської економіки, але ж вони вже тоді могли би бути ще більш болючими.
В частині фінансового сектора найрішучішими були санкції США.
Нарешті черга дійшла до двох найбільших російських банків – Сбербанку та ВТБ, яким сукупно належить понад 50% активів банківського сектора.
Максимально жорсткий підхід було обрано до ВТБ банку – повна заморозка активів у США та заборона усім американським фізичним та юридичним особам співпрацювати з ним.
До Сбербанку було застосовано дещо м’якші санкції – всі американські банки повинні закрити йому коррахунки протягом 30 днів.
Обидва банки не можуть надалі проводити платежі у доларах.
Через запроваджені санкції клієнти російських банків уже відчувають проблеми. Наприклад, вони не можуть здійснювати платежі через сервіси Apple Pay та Google Pay.
Водночас європейці не наважилися накласти санкції на ці два найбільші банки, побоюючись шкоди для своїх економік.
Інша потужна складова другої хвилі санкцій – це заборона на експорт до Росії високотехнологічних товарів, самих технологій, обладнання для енергетичної промисловості, товарів подвійного призначення.
Насправді за такими сухими формулюваннями стоять дуже практичні та неприємні наслідки не тільки для військової промисловості, але і для пересічних громадян.
Наприклад, у Росії може різко скоротитися вибір комп’ютерної техніки, для виготовлення якої використовуються американські технології.
Неприємний додатковий “бонус” від європейців – заборона на експорт до Росії літаків, запчастин до них, а також заборона на їхнє технічне обслуговування.
Якщо такі санкції триватимуть роками, то це повністю зупинить галузь цивільної авіації.
Експеримент над Росією
У вихідні в хід було запущено третю – найбільш потужну – хвилю санкцій у відповідь на подальшу ескалацію Росією воєнного конфлікту та значну кількість жертв її агресії.
Саме ці санкції можуть виявитися насправді пекельними для російської економіки.
Це вже, ймовірно, максимум фінансових санкцій, які можуть бути застосовані на практиці. Йдеться про відключення окремих російських банків від мережі SWIFT та заморозку активів Центрального банку Росії.
Ідея про відключення російських банків від SWIFT виникла вже давно і у сприйнятті українців вже стала мірилом рішучості наших партнерів. Проте натяк на можливість заморозки активів центробанку з’явився буквально за кілька днів до самого рішення.
Така комбінація санкцій – це якраз і є “бандерівське смузі” для російської фінансової системи.
Наразі не оприлюднено перелік банків, які втратять доступ до SWIFT. Дуже важливо, щоб у цьому переліку були Сбербанк та ВТБ. Сподіваймося, що удар буде завдано не лише по другорядних фінустановах.
Без доступу до SWIFT банки втратять можливість робити будь-які міжнародні платежі. Ймовірно, з банками третіх країн можна буде налагодити альтернативні системи переказів, хоча на це і знадобиться кілька днів.
Проте точно неактуальною є ідея про альтернативні канали обміну інформацією з банками ЄС, США та Великої Британії.
Що стосується замороження резервів центробанку, то цей ризики росіяни брали до відома вже давно. З 2014 року вони цілеспрямовано змінювали структуру резервів. Резерви переводили з цінних паперів, емітованих США, країнами єврозони чи Великою Британією, у монетарне золото та китайський юань.
Але оскільки у глобальному світі від долара, євро та фунта не втечеш, то активи у цих валютах і досі займають понад 50% резервів.
Яких ефектів очікувати? Після початку воєнних дій росіяни зрозуміли, що девальвація рубля неминуча, і кинулися до обмінників, щоб запастися доларами і євро.
В перший день війни долар вранці подорожчав на 10%, і лише активні інтервенції російського центробанку дещо розвернули курс. За вихідні ажіотаж зріс в рази, тож росіяни та російський бізнес наступні кілька днів намагатимуться купити валюту за будь-яку ціну.
Всі розумітимуть, що з моменту заморозки активів центробанку інтервенції стануть практично неможливими.
Отже, запуститься некерований механізм девальвації російського рубля. Очевидно, що дуже швидко це позначиться і на інфляції.
Відповіддю на девальвацію та інфляцію буде різке підвищення процентних ставок центробанком РФ (вранці він уже підвищив ставку з 9.5% до 20% і, схоже, далі ще буде), зростання вартості кредитів для населення та бізнесу. Також помітно знеціняться заощадження населення.
Про масштаби потенційної шкоди наразі можна лише здогадуватися, адже ніколи така велика економіка не була об’єктом подібних санкцій.
Це буде болючий для Росії експеримент, за яким спостерігатиме увесь світ.
Звісно, зазнають багато втрат і ті країни, що санкції запровадили. Але вони нарешті остаточно визначилися з власними пріоритетами і зробили рішучий крок задля збереження миру.
Усім стало зрозуміло, що можливі довгострокові втрати від російської авантюри можуть бути незрівнянно більші порівняно з втратами від санкцій.
І на завершення про довгострокове майбутнє російського бізнесу.
Колись Росія таки завершить війну. Колись санкції таки поступово почнуть скасовувати.
Але для жодного глобального банку, для жодної міжнародної корпорації, для жодного великого інституційного інвестора бізнес з Росією більше ніколи не буде business as usual.
Автор: Віталій Ваврищук
Обговорити цю, та інші новини важливі українцям в Італії, можна приєднавшись до групи у Facebook Українці в Італії Разом!
