Українка Ганна Гармаш із Чорткова, що на Тернопільщині, п’ять років тому переїхала в Італію. Там змінила професію стоматолога, яку здобула в Україні, на фах сировара.
Про свою нову роботу та вартість навчання дівчина розповіла газеті “Сільський господар”, текст матеріалу якого опубліковано на Facebook-сторінці видання.
“Мені дуже хотілося пожити в іншій країні, цікаво було більше дізнатися про її культуру та побут, – розповідає Ганна. – Спочатку навіть планувала продовжити тут свою професійну діяльність, але коли ближче познайомилася з італійською гастрономією, то вирішила неодмінно спробувати себе у цій сфері. В Італії – справжній культ їжі, люди прискіпливо ставляться до того, що споживають. Їхні національні страви, продукти харчування не просто смачні, а й корисні, бо виготовлені з натуральної сировини. Найбільше до душі припало сироваріння. Я скачувала з Інтернету спеціальну літературу, переглядала відео”.
За словами українки, оскільки навчатися в університеті дуже дорого – за один рік потрібно заплатити від €5 тис. до 6 тис., вона пішла на курси сироваріння.
“Тож я вибрала інший шлях – курси сироваріння, вартість яких три тисячі євро. Упродовж кількох місяців слухала лекції, відвідувала ферми, сироварні, вивчали санітарні норми і процес виготовлення сиру. Саме тоді зробила свій вибір – захотіла стати сироваром і в майбутньому відкрити власну справу в Україні. Зараз працюю у сироварні “I Casal del Pinо”, що в перекладі на українську означає “Сосновий замок”. Власницею є Іларія Фенді – донька відомої італійської дизайнерки Анни Фенді. У господарстві утримують шістсот голів овець. З їхнього молока і виготовляють різні сорти сиру, як-от Пекоріно стаджонато, рікотта солодка та солона, качотта і навіть моцарелла. Зазвичай господарі збувають сир закладам харчування. Також його можна придбати в крамниці, що поруч із сироварнею”, – розповідає вона.
Українка зазначає, що робота на сироварні не з легких.
“Варимо сир три дні у тиждень. Щодня переробляємо триста літрів молока, з якого виготовляємо 14-15 голівок сиру по чотири кілограми. Спочатку переливаємо молоко у сироварну ванну, потім витягуємо згусток і розкладаємо у форми. Далі завантажуємо сироватку. Цей процес досить тривалий. Крім того, наше завдання – не лише зварити сир. Цей продукт – живий організм, його не можна просто покласти на полицю. Сир потребує догляду. Треба постійно пильнувати за температурою та вологістю у камері зберігання, контролювати популяцію сирного кліща”, – розповідає подробиці роботи.
Також Ганна додає, що окрім виготовлення сиру, вона випікає домашній хліб на заквасці та освоює ще один фах – дегустатора. Це супутня професія сировара. В Україні вона зустрічається рідко, а от в Італії дуже цінується. Після навчання дівчина отримає сертифікат, який дозволить їй брати участь в оцінюваннї якості сиру.
Нині українка живе мрією повернутися до України і відкрити власну справу – утримувати невелике господарство і варити сир. Та головне її бажання – принести культуру правильного харчування, щоб рухати вподобання і смаки українців до кращого.