Marianna Soronevych
Колишній захисник донецького Металурга, уродженець Новояворівська, що на Львівщині, Василь Прийма поповнив ряди одного з головних ворогів фіналіста останньої Ліги Чемпіонів – клубу Торіно.
Контракт універсального виконавця з новим роботодавцем підписано до кінця поточного сезону. За час до кінця травня Прийма має переконати тренерський штаб і керівництво “гранатових” продовжити угоду про співпрацю, повідомляє Чемпіон.
Чемпіон упевнений – для цього у нашого футболіста є всі необхідні якості.
Сталося – в одному з чотирьох найкращих чемпіонатів Старого Світу загорілася “зірочка” ще одного футболіста з українським паспортом. Тепер до Євгена Коноплянки, який дивує Севілью, її та своїх особистих вболівальників карколомно успішними матчами, не дивлячись на імена опонентів і ранг турніру, у якому бере участь його команда, додався гравець з іншими завданнями на полі.
(Чемпіон пам’ятає та не забуває ні про Беку Вачіберадзе, ні про Владлена Юрченка чи Мар’яна Шведа, й інших українців, які поки не мають стабільного місця у перших командах провідних чемпіонатів Європи.)
Василь Прийма – жорсткий і непоступливий захисник, який може зіграти опорного хавбека та вирвати у суперника м’яч “з м’ясом”. За що вже отримав від колишнього партнера по Металургу, проте, що важливо, від італійця, нападника Гаетано Моначелло, прізвисько “український Дженнаро Гаттузо”.
У новому клубі Василь може претендувати на позицію не тільки знаменитого гравця Мілану, але і на більш звичну роль центрального захисника. Немає сумніву, що старанний і дисциплінований (з точки зору виконання, у першу чергу, ігрової складової на полі) виконавець приїхав до Італії за ігровою практикою, яка і дозволить підкорити ті чи інші нові висоти, а тому капризувати, де саме діяти на благо команди, Прийма точно не буде. Однак про все по черзі.
Варіант із семиразовим чемпіоном Італії, завоювання останніх трофеїв якого, втім, датовані 90-ми роками минулого століття, після фактичного скону “металургів” для Прийми був не першим. Улітку гравець перебував на оглядинах у таборі дніпропетровського Дніпра, проте з різних причин підписання гравця клубом-фіналістом останнього розіграшу Ліги Європи не відбулося.
Втім, шкодувати про мертвонароджений союз з Мироном Маркевичем нині не доводиться нікому – ні гравцеві, який врешті отримав можливість шліфувати майстерність у протистояннях із футболістами значно вищого, ніж у чемпіонаті України, рівня, ні уболівальникам, які можуть щонайменше сподіватися на перегляд матчів за участю співвітчизника у провідній першості Європи, ні тренерському штабу збірної України, який отримує реального кандидата на підсилення складу (про що нижче).
Навіть якщо до північного італійського міста Прийма спершу прибув не через бажання наставника Торіно Джамп’єро Вентури, а з протекції відомого на наших просторах агента, нині позиції нашого гравця в очах одного з найбільш досвідчених маестро тренерського цеху цієї країни (Вентурі – 67 років) значно сильніші.
У таборі “гранатових” Прийма пройшов усебічне та найглибше вивчення перед тренером і його помічниками, які можливостями та потенціями новачка протягом 10-денного терміну лишились задоволеними. Важко уявити картину, коли керівництво одного з найбільш стабільних клубів Апеннінського півострова йде наперекір людині, яка стала уособленням привабливих результатів клубу в останні роки й таким чином породжує всередині команди конфлікт на рівному місці.
Власне, кілька слів про сам Торіно зразка сьогоднішніх днів як такий. За підсумками позаминулого сезону “Торо” вперше з початку згаданих 90-х кваліфікувався у єврокубки, де виступив більш ніж вдало – у Лізі Європи, традиційно не цікавій клубам з країни, обриси якої на мапі нагадують чобіт, клуб подолав груповий етап і дійшов до стадії 1/8 фіналу.
Про важливість Вентури для цього колективу та показники його досягнень на чолі “биків” говорить такий красномовний факт, як 12-матчева серія без поразок, яка підкорилася клубу вперше за 35 років, а також перша у 21-му столітті перемога над Ювентусом! І нехай у внутрішньому чемпіонаті командою було зроблено крок назад – у сезоні-2014/15 “гранатові” посіли 9-у сходинку та до зовнішніх клубних турнірів не потрапили, але наразі Торіно залишається островом такої собі “надійної сили середнього рівня”. Ця команда не відноситься до сонму наймогутніших, за спортивною силою та грошовими можливостями, клубів Серії А, проте відібрати очки в змозі у будь-якого опонента у Кальчо.
Такими ж, подібними до репутації клубу, є й конкуренти Прийми за місце у складі команди. Жоден з віртуальних візаві Василя у команді не є зіркою першої величини, і лише капітан колективу польський захисник Каміль Глік може вважатися особою, яка має (або близька до такого) статус “недоторканної”. Важливо зазначити, що як ігрова філософія сучасного “Торо”, який сповідує прагматичний і в більшій мірі футбол, спрямований на стримування суперника та використання його слабких сторін через призму власної зверхності над опонентом саме у справі гри в обороні, так і тактична побудова команди, а це незмінні (щонайменше у поточному сезоні) 3-5-2, сприяють саме світлому майбутньому Василя у його нових “приймах”.
Про те, до якої солідної компанії потрапив Прийма, говорять вперті факти. Саме Торіно Вентури за підсумками минулого сезону став однією з кращих команд ліги за грою у захисті – лише п’ять колективів відкривали свої ворота рідше, ніж “Торо”. Проте захист Торіно – це також і атака команди! Саме згаданий бек “гранатових” Глік став найрезультативнішим оборонцем ліги, забивши 7 голів, причому жодного з пенальті!
Далі – більше. Торіно – найкраща команда минулої першості за відсотком голів, забитих у ворота суперників після розіграшу стандартних положень. Останнє – аргумент на користь Василя, адже Прийма вельми небезпечний при подачах біля воріт суперника, а також має сильний, а головне – нерідко точний, дальній удар. Врешті, з урахуванням усіх досягнень і чеснот сьогоднішніх захисників команди Вентури, не можна не висловити здогад, що наставник шукає потенційних продовжувачів його справи серед запрошуваних нових виконавців, а це означає, що Прийма, так чи інакше, своїми наявними характеристиками тренера задовольнив.
Серед потенційних претендентів на місце у стартовому складі Приймі номінально протистоять аж 13 гравців! Проте, при більш уважному погляді на стан справ, стає очевидно, що коло “ворогів” значно менше. Наразі варто говорити про сильні позиції згаданого Гліка, проте два інші місця центрбеків для Василя до філософського рангу “місія нездійсненна” аж ніяк не віднесеш.
Проте іншим, і не менш вірогідним варіантом втілення кращих ігрових якостей Прийми у життя на полях Італії є використання гравця на позиції опорного півзахисника. Як уже зазначалося вище, фактично Василю пощастило з тим, що його нова команда грає з трьома центральними захисниками та такою ж кількістю центральних хавбеків. З урахуванням того, що з цієї трійки “Торо” грає з двома хавбеками, орієнтованими на захист своїх володінь, Прийма може сподіватися на ігровий час, діючи також у центрі поля.
Як у захисті, так і у середній лінії на користь нашого співвітчизника говорить вік його опонентів, і роки самого гравця. Двоє беків, наближених до “основи”, мають за плечима 32 та 34 роки відповідно, мова про Чезаре Бово та Емільяно Моретті. Такий “дует” є і в півзахисті, де виділяються імена 35-річного Джузеппе Вівеса та 32-річного Алессандро Гацці.
Факт перегортання нової сторінки у кар’єрі Прийми не може не радувати шанувальників головної команди країни. Якщо кількісно та, за великим рахунком, якісно, “синьо-жовта” дружина центральними (опорними) півзахисниками наразі укомплектована, то питання гідного партнера, або й прямої заміни, Євгену Хачеріді, у фокусі нестабільної гри “помаранево-чорної” пари центрбеків, стоїть гостро. Врешті, не з нашим кадровим “розмаїттям” перебирати гравцями із Серії А. Слово, а точніше, діло, за Василем – Україна чекає стабільної й успішної гри у складі “гранатових”.
Тим часом Прийма вже потрапив до заявки своєї команди на матчі з Лаціо та Ювентусом. Це говорить про довіру тренерського штабу, який не став питання натяку на довіру новачкові, що пропустив усю передсезонну підготовку, відкладати у довгу шухляду.
_____________________________________
Більше новин:
