Marianna Soronevych
Одружені священики східного обряду Католицької Церкви тепер отримають дозвіл виконувати своє пастирське служіння поза межами території їх традиційного служіння, а саме Близького Сходу і Східної Європи.
Це означає, що вони зможуть супроводжувати своїх вірних до країни їх імміграції. Це рішення отримало офіційний статус після того, як Папа Франциск затвердив документ Конгрегації Східних Церков під назвою «Pontificia Praecepta de clero Uxorato Orientali» від 14 червня 2014 р., за підписом префекта кардинала Леонардо Сандрі.
Слід зазначити, що насправді цей документ вносить лише незначні зміни в Італії та інших країнах, де на даний час ще немає територій під юрисдикцією іммігрантів східного обряду так, як це характерно для США, Великобританії і Франції. Лише Апостольський Престіл зможе надавати дозвіл одруженим священикам нести служіння в межах підконтрольній йому території, і лише в особливих та виняткових випадках, попередньо узгодивши з відповідною єпископської конференцією.
Проте це рішення таки є важливим кроком для забезпечення духовної підтримки для іммігрантів, які належать до Церков східного обряду і часто змушені переходити до православних церков через те, що в країнах, де вони проживають немає священиків їх обряду. Як йдеться в документі, у США «присутність одружених служителів викликала протест серед латинських єпископів, які заявляли, що ця присутність провокувала «gravissimum scandalum» серед вірних латинського обряду. З цієї причини тодішня Конгрегація Propaganda Fide 1 жовтня 1890 року видала декрет, який забороняв одруженим священикам проживати в США». Тоді ця заборона поширювалась на інші Східні Церкви і території поза межами Америк і Європи. Це означало, що близько 200 тисяч вірних перейшли у православʼя.
Однак від тепер – схоже до того, як Бенедикт XVI у 2009 р. зробив для англо-католиків – Східні Ординаріати також зможуть висвячувати одружених східних кандидатів з територій, що перебувають під їх юрисдикцією. Перед висвяченням кандидата про це має бути письмово повідомлений єпископ латинського обряду, відповідальний за цю територію, щоб він міг запропонувати свою думку чи надати будь-яку іншу корисну інформацію. Однак в таких країнах як Італія (де вірні східного обряду не мають специфічної адміністративної структури, до якої можуть покликатись і тому ними опікується місцевий єпископ латинського обряду) правила не змінились, тому лише Апостольська Столиця має владу дозволяти одружене священство, попередньо проконсультувавшись з місцевими єпископами.
Джерело: Vatican Insider
