Вірші для Небесної сотні Оксани Дашкевич – Никифорук

   Свічки не згорають, вони перероджуються у зірочки і освічують наше життя

Світяться свічки по всій Україні.
Лиш не той це вогонь, що дарує тепло,
А той, що приніс нашій рідній країні
Розлуку і смерть майже в кожне житло.

А зоряне небо нам всім освітила
Перша “Сотня небесна”, кращий нації цвіт!
І могутній наш дух не схоронить могила,
І  не стримає ворог свободи політ!

Як остання сльоза капне з свічки на землю,
Вогонь іскрою в небо на крилах зліта!
Й нова зірка засвітиться нічкою темною,
Чим сильніший вогонь, тим молодші літа…

Не загинула “Сотня”, пішла у безсмертя,
І ніхто не забутий, хто грудьми відстояв,
Хто останній свій подих, і зов свого серця,
За свободу країни й народу віддав!

9.02.14 Італія

                                  ****

Коваль пішов, та в кузні лишилась кувалда!
Скрябіном його народ називав, плакала тишком влада.
Він кованих пісень на фронт хотів відвезти,
Слів, гартованих духом, в серця наші донести!

Лиш обірвалися мрії в один момент…
Та слово лишилося, й кувалдою б’є неправди цемент!
Герої не вмирають! Чути з кузні дзенькіт могутній!
Це гуртується молодь, українське наше майбутнє!

Оксана Дашкевич Никифорук 2.02.2015 Італія