Marianna Soronevych
У недавніх українських виборах на Апеннінах взяло участь 16 281 громадянин. Рекордна кількість бажаючих обрати нового Президента України викликало чимало організаційних проблем
Україна обрала свого п’ятого Президента, покладаючи на нього сподівання миру та добробуту. Зважаючи на ситуацію на Сході, це були найнапруженіші і, можливо, переломні вибори в українській історії.
Безсумнівним є те, що на виборчі дільниці прийшла рекордна кількість громадян. Загалом за кордоном працювало 114 виборчих дільниць у 75 країнах світу. В МЗС заявили, що результатами роботи закордонного виборчого округу задоволені, а явка діаспори на голосуванні в деяких країнах стала рекордною за часи Незалежності. Першими вкинули бюлетені до урни українці Австралії. Остання виборча дільниця закрилась у американському Сан-Франциско о 6 годині ранку за Києвом.
В Італії проголосувати можна було на трьох дільницях: у консульському відділі посольства України в Римі, Генеральних консульствах у Мілані та Неаполі. Законодавство України передбачає створення виборчих дільниць за кордоном лише при дипломатичних установах.
На усіх трьох дільницях із значною перевагою виграв Петро Порошенко, на другому місці – Олег Ляшко, а на третьому – Юлія Тимошенко.
Кількість учасників народного волевиявлення була непередбачуваною і набагато вищою, ніж під час Помаранчевої революції. Найактивнішою виявилась громада Неаполя. На місцевій виборчій дільниці проголосувало 4250 українців. А це понад 70% усіх зареєстрованих там виборців. У Римі – 5305 осіб. Мілан зайняв перше місце за чисельністю – 6726 бажаючих обрати Главу держави.
Такого напливу громадян наші консульства ще не переживали. Через це, та через обмеження виборчого законодавства України, виникло чимало організаційних проблем. Приємно, що громада самоорганізувалася та сформувала загони волонтерів, які асистували перед дільницями. Проведення волевиявлення без їх допомоги було б неможливим.
День виборів, зокрема в Мілані, активно обговорювався у соціальних мережах. Незадоволена довгою кількагодинною чергою громада висловила своє обурення у скаргах (Із їх текстами можна ознайомитися на сайті www.gazetaukrainska.com).
Безперечно, консульські установи не пристосовані до того, щоб прийняти таку велику кількість людей. З іншого боку, готовність дільниць була задовільною на усіх попередніх виборах, бо електоральна активність італійських українців завжди була невисокою. Тому прохання про зміни законодавства, для задовільнення потреб виборців в Італії, прийняті до уваги не були.
Нагадуємо, що найактивнішими українці в Італії були 2004 року на президентських виборах, коли проголосувало 13 тисяч громадян. У парламентських виборах-2006 взяло участь близько двох тисяч осіб. У 2007 – менше тисячі. А в цьому році – 16 281 виборців.
Невдовзі пройдуть парламентські, не менше важливі, ніж президентські, вибори. І готуватися до них слід уже сьогодні: дипломатичні представництва мають врахувати організаційні недоліки, а громада – офіційно заявити про своє бажання активно брати участь у політичному житті країни, заставити владу України перестати ігнорувати явище масової міграції українців за кордон.
Закликаємо тих, хто легально живе в Італії, ставати на консульський облік, саме на його основі ЦВК складає списки виборців. Він стане підставою вимагати від Верховної Ради і ЦВК перегляду виборчого законодавства, змусить їх прийняти нові умови виборчого процесу, щоб забезпечити конституційні права українських громадян за кордоном.
Маріанна СОРОНЕВИЧ,
Головний редактор
«Української газети»
