Marianna Soronevych
Під час протестів в Україні, званих Євромайданом, українська меншина і діаспора спільно протестували по всьому світі, найчастіше під посольствами України. Метою таких заходів було передовсім показати свій спротив українській владі та підтримати протестувальників у Києві й інших містах. Громадяни України під час протестів зверталися до своїх посольств і чекали підтримки та ясної позиції працівників дипломатичного корпусу. Як реаґували працівники українських дипустанов на події в Україні та заклики українських громад на чужині?
Українські дипломати 1 грудня 2013 р. звернулися з відкритим листом до своїх колеґ за кордоном: «Ми закликаємо усіх наших колег в Україні та за кордоном не забувати, що українські дипломати не торгують своєю країною, своїм народом». Серед підписантів – колишні міністри закордонних справ Володимир Огризко, Борис Тарасюк, представник України при ЄС, колишній віце-прем’єр Роман Шпек.
Незабаром українські дипломати заявили про себе: «Ми, українські дипломати, в рамках акції „Не бійся! Ти українець!”, яка розпочалася 3 лютого 2014 р., виявляючи свою гідність, честь і громадянську позицію, висловлюємо солідарність із тими, хто на майданах у всій країні виборює краще майбутнє для України».
Вони виступили також проти насильства й за євроінтеґрацію. Звернення підписало 120 дипломатів. Серед них – почесний консул у Перемишлі Олександр Бачик, почесний консул у Познані Лукаш Горовський, який запротестував і пішов у відставку після побиття студентів 30 листопада.
Польща
Після побиття студентів посол Маркіян Мальський 1 грудня публічно висловив жаль з приводу побиття двох поляків. Сказав також, що насильство проти мирних протестів не є рисою демократичного вільного суспільства, яке захищає свої права. Вертаючись із зустрічі з міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським, він уперше зустрівся з мітинґувальниками під посольством України, яких підтримав, зазначивши, що бити молодь означає бити своє майбутнє.
Всі українські дипломати в Польщі – у Варшаві, Ґданську, Люблині, Кракові 21 лютого 2014 р. ще раз гостро засудили кровопролиття в Україні та закликали покарати винних. Посол Мальський 22 лютого 2014 р. звернувся з відкритим листом до своїх колеґ – послів України в інших країнах світу з закликом об’єднати зусилля в оперативному та чіткому виконанні рішень Верховної Ради України як єдиного на той час леґітимного органу української держави.
Громадяни України, що протестували ледь не щодня під Посольством України у Варшаві, 23 лютого на великому мітинґу передали лист-звернення до посла. Вони закидали, що посол тільки раз до них вийшов, не підписав звернення дипломатів, які засуджують владу за насильство, обмежив права виборців під час голосування 2012 р., і насамкінець – вимагали негайної відставки посла. Під листом підписалися майже тисяча громадян України.
Посол України Маркіян Мальський 14 березня звернувся до в. о. президента України Олександра Турчинова з проханням про відкликання за власним бажанням. Заява була підписана 19 березня. Головною причиною посол назвав участь у конкурсі на зайняття вакантної посади ректора Львівського національного університету ім. І. Франка. В інтерв’ю у наступному номері «НС» посол М. Мальський розповість про виниклу ситуацію.
Австрія
Надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Австрії Андрій Березний 24 лютого, «усвідомлюючи політичну відповідальність державної влади за глибоку суспільно-політичну кризу, яка призвела до застосування з боку влади насильства проти громадян України та їх загибелі», звернувся до в. о. президента України О. Турчинова з проханням звільнити його з займаної посади за власним бажанням. Раніше українці Відня зверталися до посла з вимогою висловити свою офіційну позицію щодо ситуації в Україні. Посол не відповів та не підтримав учасників протесту.
Іспанія
Керівники та працівники Посольства України в Іспанії, консульств у Барселоні та Малазі у заяві від 22 лютого висловили «глибокі співчуття рідним та близьким загиблих у силовому протистоянні», виступили за мирне вреґулювання ситуації і «продовжуватимуть виконання своїх завдань і функцій у повному обсязі». У дипломатичних установах відкрили Книги співчуття, у яких підписалися, зокрема, представники дипломатичного корпусу з Албанії, Малайзії, Туреччини, Польщі, Малаві, Грузії, Угорщини, Румунії та Словенії.
Українські протестувальники міста Денія (провінція Валенсія) на мітинґу 23 лютого схвалили резолюцію з вимогами негайно звільнити працівників консульства в Мадриді й Посольства України за «ганебну поведінку, зневагу та вороже ставлення до українських громад 20 лютого при спробі поспілкуватися з ними».
Варто додати, що працівники української дипломатії протягом трьох місяців ні разу не виходили до протестувальників. За інформацією українського журналу Іспанії «Надсегурська Україна», коли в Барселоні 23 лютого організовано 15-й Євромайдан, то до протестувальників вийшов генеральний консул Олександр Хрипунов, його привітали вигуками «ганьба», «відставка», позаяк люди сприйняли це як намагання зберегти свою посаду. Йому закидають, що він не вийшов до мітинґувальників 25 січня, коли вони протестували проти диктаторських законів. Тоді ініціативна група зустрілася з консулом і вручила звернення до дипломатів з проханням засудити чинну українську владу й вибрати, на чийому вони боці. Консул просив не відділяти їх від народу, тому що вони держслужбовці.
Італія
Як повідомляє Маріанна Сороневич у виданні для українців Італії «Українська газета», в Римі, Мілані та Неаполі – містах, у яких працюють українські дипустанови, мітинґувальники зверталися до дипломатів із закликом висловити позицію стосовно подій в Україні. Стурбована діаспора, відчуваючи мовчання представників влади, вимагала зустрічі з послом і консулами. Ця зустріч відбулася 20 лютого, у день найжорсткіших подій, снайперського розстрілу на вулиці Інститутській у Києві. Посол України в Італійській Республіці, у Республіці Мальта та в Республіці Сан Марино (за сумісництвом) Євген Перелигін вийшов до мітинґувальників і висловив свою позицію: «Я засуджую ескалацію конфлікту в Україні, а також дії тих, чиї накази призвели до людських жертв. Я виступаю за необхідність застосування негайних заходів, спрямованих на відновлення громадянського миру та безпеки і збереження цілісності держави». Наступного дня, коли президент В. Янукович та представники опозиції підписали угоду про вреґулювання кризи в Україні, посол зустрівся з протестувальниками ще раз, спільна жалоба за загиблими на Майдані вилилася в молитву. На чергових зустрічах з представниками громади в посольстві, посол задекларував бажання пожвавити співпрацю з українською спільнотою в Італії, уважніше дослухатися до її потреб. Зокрема почалася командна підготовка до організування позачергових виборів президента України, обговорено заходи щодо підвищення електоральної активності діаспори, поліпшення праці виборчих дільниць. У планах – тристороння зустріч з італійським Міністерством праці і соціальної політики для обговорення захисту трудових прав міґрантів та облаштування українського культурного центру в Римі. Після розмови з громадою посол зробив висновки, що варто частіше зустрічатися і виправити систему комунікації.
У посольстві 22 лютого відкрито Книгу скорботи у зв’язку з оголошенням в Україні Днів жалоби за загиблими. Протягом трьох перших днів Посольство України відвідало понад 60 представників дипломатичного корпусу, половина з яких була представлена на рівні послів.
Канада
Однією з перших була реакція на події в Україні першого секретаря Посольства України в Канаді Наталії Голуб. Вона 30 листопада м.р. запротестувала проти побиття студентів на майдані Незалежності і склала свої повноваження.
Люксембург
Проти репресивних дій української влади 24 січня запротестував почесний консул України Клод Раду, котрий склав свої повноваження.
Португалія
Уже 20 грудня учасники мітинґу на підтримку Євромайдану запропонували послу України в Португальській Республіці Олександру Никоненкові підписати «Звернення до українських дипломатів». Однак посольство почало інформаційну війну проти народу України через дезінформацію португальського суспільства і виправдування злочинних дій режиму Януковича.
Лідери українських громадських організацій 23 січня звернулися з закликом до українських дипломатів Португалії, щоб вони «відмежувалися від політики президента Януковича, засудили його дії та перейшли на бік народу, проявили свою громадянську позицію, підтримали народ України».
Активісти Євромайдану 25 лютого під Посольством України в Лісабоні протестували проти посла О. Никоненка. Спілка українців Португалії вважає, що посол не може представляти України в Португалії, тому що він розповсюджує інформацію, що протестні акції Євромайдану організовують радикали. Багатократно учасники мітинґів у Португалії зверталися до українських дипломатів, щоб вони виконали присягу держслужбовців і перейшли на бік народу. Спілка обурена тим, що Посольство України дає перевагу у співпраці фондові «Русский мир» і Координаційній раді співвітчизників при Посольстві РФ та організовує виїзне консульське обслуговування за допомогою проросійської організації, яка належить «Русскому миру», тим більше, що в цьому реґіоні існують українські громадські організації.
Туреччина
Генконсул України у Стамбулі Богдан Яременко 30 листопада розкритикував дії «беркутівців» і порівняв їхню акцію побиття до дій фашистів та окупантів: «Зганьбили пам’ять батьків і дідів, ви упустили честь офіцера, принизили правоохоронні органи, всю українську владу». За таку критику міністр закордонних справ України Леонід Кожара відкликав його 2 грудня. Б. Яременко 24 січня звернувся у блозі до своїх колеґ, щоб не мовчали: «Якщо в нас немає патріотизму і порядності, не варто вважати себе професіоналом! Час бути професіоналом. Час обирати сторону».
Посол України в Туреччині Сергій Корсунський 27 лютого в інтерв’ю англомовній газеті «Хуррієт Дейлі Ньюз» («Hürriyet Daily News») заявив, що «Віктор Янукович зрадив свій народ».
Чехія
Під Посольством України у Празі 3 грудня пройшов мітинґ. Учасники закликали посла України вийти до них, щоб отримати петицію, у якій засуджуються репресії проти студентів і позиція президента Януковича. Їм ніхто не відповів. Протестувальники нагадали про совість і закликали приєднатися до мужніх дипломатів, які стали на бік народу.
Результати
Виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Дещиця 28 лютого у зверненні до закордонних українців подякував за активність під час Євромайдану: «Ваші заяви і звернення до урядів держав та громадськості, пікети і демонстрації у сотнях міст світу були неоціненною підтримкою – джерелом мужності й оптимізму для захисників Майдану, усіх учасників жорстокого протистояння з бандитським владним режимом, який залив українську землю святою кров’ю її найкращих синів. (…)
Ви допомогли мобілізувати громадську думку в світі на підтримку борців за демократію і свободу. (…)
Глибока вдячність вам за це і шана».
Для реалізації зовнішньополітичних пріоритетів та забезпечення національних інтересів України, станом на вересень 2012 року Україна має 87 посольства, 30 Генеральних консульств та 6 консульств за кордоном.
В. о. президента О. Турчинов 15 березня 2014 звільнив 6 послів: Данії, Єгипту, Польщі, Португалії, Швеції, Південної Африканської Республіки.
Ярослав Присташ
