Marianna Soronevych
Трудові мігранти в Україні є громадянами другого сорту і мають серйозні проблеми за кордоном. Зокрема, їхні виборчі права обмежені, юридичний статус не визначений, часто взагалі відсутній соціальний захист, а мовні, культурні, релігійні потреби цих спільнот не захищаються. Про це заявили представники Української всесвітньої координаційної ради на парламентських слуханнях на цю тему і надали свої рекомендації щодо вирішення проблем.
Депутати переконують, що парламентські слухання є важливими, проте нагадують, що не вони ухвалюють остаточне рішення.
Майже 700 українців із 25 країн світу прибули до Києва для участі в парламентських слуханнях про трудову міграцію. Вони розповіли депутатам про проблеми закордонних українців і дали рекомендації, як їх вирішувати.
«Перше – має бути на законодавчому рівні врегульоване поняття, що таке українська закордонна трудова міграція. Має бути ухвалений закон, в якому має бути чітко визначено, хто такий трудовий мігрант, хто член сім’ї трудового мігранта. Його перекази сюди, рухоме й нерухоме майно, яке він сюди переводить – це інвестиція, і воно не обкладається податком, як це зробили в інших державах. Тобто має бути це поняття врегульовано на законодавчому рівні, і не той проект закону, який гуляє коридорами Міністерства соціальної політики, який є перекладом лише Конвенцій про трудову міграцію, а той, що розроблений разом і експертами, і трудовими мігрантами», – наголосив голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний.
Натомість Міністерство доходів України нагадало трудовим мігрантам, що кошти, які вони переказували, мають бути оподатковані, нагадує голова Спілки українців Португалії Павло Садоха.
«І показані в деклараціях тих, хто ті кошти отримував, скажімо, це наші родини, наші батьки, наші діти. Причому зауважте, що він дав коментар вже після того, коли закінчився термін подачі річної звітності. Тобто фактично сказали: тепер ви будете ще, крім того податку, платити ще й пеню», – каже Павло Садоха.
«І ще одне болюче питання – наступ «руського міра» на українську діаспору»
Крім того, закордонні українці рекомендують українським парламентарям повернути мігрантам право голосувати, адже воно зараз порушується. А також наполегливо рекомендують підписати міждержавні угоди про взаємозарахування пенсійних стажів та соціальних виплат між Україною та іншими державами. Такі угоди не підписані, зокрема, з Італією, Польщею, Канадою та Грецією, а відтак трудові мігранти, які там працюють, і пенсію отримувати не можуть.
Ми проти того, щоб українські посольства підтримували так званий «Русский мир» на теренах нашої діаспори
Ярослава Хортяні
«І ще одне болюче питання – наступ «руського міра» на українську діаспору. Гра почалася на теренах українських громад, і ця гра вже переходить такі рамки, які ми можемо терпіти. Це – людей прямо залучають до російських шкіл, деякі посольства навіть підтримують цю політику. Ми проти того, щоб українські посольства підтримували так званий «Русский мир» на теренах нашої діаспори. Друге питання, яке б ми хотіли підняти на цих парламентських слуханнях – це створення фонду для підтримки заробітчан, для їхніх культурно-освітніх проблем за кордоном», – зауважила президент Європейського конгресу українців (Угорщина) Ярослава Хортяні.
«У Придністров’ї українцям 8 місяців не видають паспортів»
Крім того, у закордонних українців є проблеми з оформленням посвідчень «закордонного українця» та паспортів, понад півроку – в Португалії і близько 8 місяців – у Придністров’ї в Молдові.
«Громадяни України за кордоном, згідно з умовами прийому у вищі навчальні заклади, користуються тими ж самими правами, що і громадяни України, які проживають в Україні. Але документи почали приймати у виші з 1 липня і будуть приймати до 20 липня. Тобто якщо в цей термін громадяни України, які проживають у Придністров’ї, а їх більше ніж 100 тисяч, а вступають на навчання кілька сотень щороку, до тисячі, не отримають паспорти, вони просто не зможуть проїхати в Україну, здати документи і навчатись. Тобто їхнї конституційні права навчатись в Україні порушаться через те, що хтось не надрукував вчасно і не видав паспорти», – зазначає голова Спілки українців Придністров’я Леонід Ткачук.
Загалом проблем в українських трудових мігрантів за кордоном, кажуть вони самі, дуже багато, тому має бути розроблена концепція державної політики щодо українських трудових мігрантів, програми. А також рекомендують створити програму повернення етнічних українців на батьківщину, оскільки незабаром, як вони прогнозують, в Україні може жити менше українців, ніж за кордоном.
У світі зараз, за різними підрахунками, проживає від 2 до 7 мільйонів трудових мігрантів з України. І саме вони переказують в Україну, лише за офіційними даними, від 9 до 12 мільярдів американських доларів.
«Існує ще одна проблема – це діти трудових мігрантів»
Зі свого боку, народний депутат від Партії регіонів Іван Попеску вважає, що спершу потрібно вирішити питання щодо легалізації українців за кордоном, які там перебувають нелегально. А тим, які працюють легально, каже депутат, треба допомогти у вирішенні питання щодо отримання багаторічних віз, тому що зараз із цим бувають ще проблеми.
«Третій момент – надання юридичної допомоги нашим громадянам, які перебувають за кордоном. А також існує ще одна проблема, про яку треба також говорити – це діти трудових мігрантів, які залишились в Україні, які виховуються дідусями, бабусями, а також інколи залишаються навіть самі, старші доглядають за молодшими. Це – питання, як виховувати цих дітей», – сказав Радіо Свобода Іван Попеску.
На парламентських слуханнях депутати разом з експертами лише окреслили коло проблем і складають загальний проект рекомендацій. Їх мають подати до Кабінету міністрів до 10 липня, а потім їх має схвалити Верховна Рада.
Тим часом представники трудових мігрантів планують у четвер або в п’ятницю зустрітися з президентом, щоб обговорити ці ж проблеми.
