Стокгольмський арбітражний суд зобов’язав НАК “Нафтогаз України” виконати контракт з італійським трейдером Italia Ukraina Gas та поставити йому 13,1 млрд кубометрів газу за цінами 2003 року – по $110 за тисячу кубометрів за чинної вартості у $416. Ці обставини можуть змусили український уряд створити двосторонній консорціум з Росією з управління ГТС.
Про це пише оглядач Вітторіо Да Ролд у виданні Il Sole 24 Ore.
“Ці зобов’язання можна назвати ударом по українській економіці: зараз “Нафтогаз” закуповує в Росії газ за ціною у $416 за тисячу кубометрів. Іншими словами, виконання рішення суду рівноцінне потенційній втраті $3,9 млрд”, – аналізує автор.
Далі оглядач роздумує над проблемою газових взаємин Україна – Італія: “У 2004-2005 роках жодних поставок блакитного палива “Нафтогаз” не здійснював. Українці звинуватили італійців у тому, що вони не підписали договори зі словацькою SPP, італійці, зі свого боку, звинуватили українців у затримках поставок”.
“А тим часом у 2006 році між Росією і Україною розгорілася газова війна і економічна панорама ринку різко змінилася. Але повернемося в наші дні. “Нафтогаз” неофіційно дав зрозуміти, що не має наміру виконувати рішення арбітражного суду, поки його не схвалить український суд”, – наголошує Да Ролд.
Автор також зазначає, що “Нафтогаз” спробував дійти з італійськими партнерами компромісу щодо ціни, але нічого не вийшло: “Тепер українська компанія готова подати новий позов до Верховного суду Швеції. А італійський трейдер може зажадати заарештувати власність держкомпанії “Нафтогаз” за кордоном”.
Тим часом російський “Газпром” пред’явив “Нафтогазу” вимогу про компенсацію збитків на суму у $7 млрд, йдеться у матеріалі.
“Виходять справжні російсько-італійські лещата. У декого виникли підозри, що Lugas є власністю “Газпрому”. Деякі стверджують, що рішення Стокгольмського суду ллє воду на млин російського монополіста в складних переговорах зі створення консорціуму з транспортування газу на Україну”, – аналізує оглядач.
Також він додає, що “сума компенсацій може змусити українців поступитися Росії в затяжній війні з контролю над трубопроводами та покласти край газовій війні з італійцями”.