Marianna Soronevych
Юлія і припустити не могла, що чоловік таємно відвезе сина в Італію.
Ситуація, коли українка і іноземець після розлучення не можуть поділити дитину, зараз, на жаль, не рідкість.
Розлучили без скандалу
Юлія Пришляк з села Балівка (Дніпропетровська область), виходячи заміж за українця, і припустити не могла, що потрапить в таку ж історію.
Проблеми в сім’ї Юлі та Андрія (він з Тернопільської області) почався через рік після народження сина Жені. Тоді ж чоловік почав їздити на заробітки в Італію, де вже понад 15 років жила і працювала його мама. Спочатку пропадав на місяць-два, потім надовго.
– У 2011-му ми розлучилися, без скандалу і за обопільною згодою, – говорить Юля. – Домовилися, що Женя залишиться зі мною в Балівка, канікули буде проводити з Андрієм, а в 15 років виїде до Італії здобувати вищу освіту. Спілкуванню тата з сином я ніколи не перешкоджала. Андрій приїжджав до нас, брав Женю з собою в подорож по Україні. А наприкінці минулого року попросив підписати дозвіл на вивезення дитини на час канікул за кордон, пообіцяв, що забере Женю максимум на два місяці: мовляв, довше немає можливості через роботу. Я підписала папери.
“Не переживайте. ЖЕНЯ ЗІ МНОЮ”
16 березня Андрій у черговий раз приїхав до сина, пообіцяв повезти його до дядька-волейболістів в Суми: мовляв, дитині буде цікаво побувати на зборах спортсменів. Через 10 днів Женя повинен був повернутися до мами. Але так і не приїхав, ще й на дзвінки не відповідав. Юля набрала італійський номер колишнього чоловіка. Як ні в чому не бувало той відповів: “Не переживай, Женя зі мною в Італії”.
– Трохи пізніше він мені заявив: “Це мій син, я його буду виховувати. Хочеш побачити дитину – приїжджай сюди сама”. При цьому Дружині він бреше, що скоро привезе його в Україну. Синок плаче, до мене проситься, а Андрій навіть по телефону не дає мені з ним поговорити, – журиться обдурена мама.
Юля впевнена: чоловік обвів її навколо пальця, заздалегідь домовившись з нотаріусом. Той запевнив, що менше ніж на три роки дозвіл на вивіз дитини за кордон не дають. Хоча потім вже жінка з’ясувала, що закон дозволяє будь-який термін. Та й документи їй не дали толком прочитати. У підсумку вона підписала документ, згідно з яким колишній чоловік має право не повертати сина аж до 2015 року. Але Юля впевнена: Андрій буде домагатися, щоб син назавжди залишився в Італії.
Що стало причиною такої дивної поведінки, незрозуміло. Юля каже, що Андрій не пив, її ніколи не ображав. Сина дуже любить. Навіть після розлучення регулярно надсилав гроші, подарунки, двічі на рік приїздив у гості. Батько Юлії про колишнього зятя теж не може пригадати нічого погано:
– Звичайно, як і у всіх сім’ях, іноді були у них конфлікти, але в цілому Андрій був нормальною людиною, – запевняє Сергій Сергійович.
Поговорити з самим Андрієм, на жаль, не вийшло: його “італійський” номер, який він залишив Юлі, вперто не відповідає. А сам Андрій, коли хоче, дзвонить їй з прихованого номера. Друзів і колег в Україні у нього не залишилося. Єдина рідня – брат – живе в Сумах, але спілкуватися з журналістами він не захотів.
– Жениного батька ми жодного разу не бачили – в школу постійно ходила мама, – говорить директор Баловський школи Валентин Півняк. – А хлопчик добре вчився, активний такий. По ньому і не скажеш, що в родині якісь проблеми. Юля – наша колишня учениця. Та й її батьки – шановані в селі люди.
Юля зізналася, що вже котрий тиждень рятується заспокійливим. Звичайно, найкраще їй було б самій поїхати в Італію, до сина, однак на переліт грошей немає. У колишнього чоловіка просити не хоче, а сам він не пропонує. Звернулася в міліцію. Ті зробили запит нотаріуса – щоб видав копію дозволу на вивіз дитини, яке він оформляв для Андрія. Маючи його на руках, Юля зможе спробувати анулювати документ через суд. Так що коли Женя зможе знову побачитися зі своєю мамою, поки невідомо.
КОМЕНТАР ЮРИСТА
“Мамі потрібно звертатися до суду”
– У період дії нотаріального дозволу папа дійсно міг у будь-який момент забрати дитину і зобов’язаний був його повернути до закінчення терміну заяви, тобто в 2015 році, – пояснює адвокат Юлія Сегеда. – Але тут йдеться про таємне вивезення дитини за кордон. Крім того, маму ввели в оману при вчиненні нотаріальної дії. Думаю, вона б не підписала папери, якщо б чітко розуміла, що протягом трьох років може втратити дитину в будь-який момент.
Вихід у цій ситуації – домагатися в судовому порядку скасування дозволу на вивезення дитини. З моменту, коли ця заява буде скасовано, у мами буде підстава вимагати примусового повернення хлопчика.
Семирічний Женя дуже сумує за мамою і чекає, коли ж тато привезе його назад в Україну. Фото: особистий архів Юлії Пришляк.
А В ЦЕЙ ЧАС
Роберто як і раніше не можуть поділити батьки
Мешканка Дніпропетровська Ганна Левадна вже кілька років судиться з колишнім чоловіком, італійцем Філіппо Брунеллі, за сина (подробиці історії – на сайті kp.ua). У 2010-му екс-дружини начебто знайшли компроміс: до 2015 року Роберто живе з мамою і вчиться в українській школі, а все літо проводить з батьком в Італії, але після 2015 року переїжджає жити до батька, а на канікули їздить в Україну. Однак підписувати мирову Філіппо не приїхав.
– Коли це припиниться, ми не знаємо, оскільки в Італії закон стоїть повністю на боці батька, а у нас незрозуміло як. Ми не заперечуємо проти того, щоб Роберто їздив у гості до тата, проте він хоче тільки одного: забрати хлопчика назовсім, – зітхає бабуся Роберто Людмила Іванівна.
Хлопчик тим часом до батька на ПМЖ їхати не хоче. У Дніпропетровську у нього багато друзів, адже крім школи він відвідує танцювальний та художній гуртки.
