Вертайся, матусю, вертайся додому!
А мама з образи, а мама світами…
Покинула хату пішла в нікуди.
Забув я про ласку, про мамину пісню.
Невесело стало… нема де піти…
Синок підростає – внуча твоє, мамо.
Так хочеться часом, щоб тішилась ти…
Та ти на чужині чужих доглядаєш,
А так невмолимо минають роки…
Настане хвилина – полинеш у вічність…
І як надолужу розлуку оцю…
Вертайся, матусю, вертайся додому!
Давай повертайся в вітчизну свою.
О. Фуфалько
Натисніть, щоб оцінити цю статтю!
[Усього: 0 Середній: 0]