Сальваторе говорить чотирма мовами. Він працював в країнах, розташованих в трьох континентах. В Еквадорі відкрив власний ресторан, де готували страви італійської кухні.
Нині його повсякдення залежить від благочинної асоціації Caritas, де він отримує продукти харчування для себе, дружини і 20-місячного сина.
“В цій торбині наша “місячна норма”, те, завдяки чому ми виживаємо. Утім, найбільше мене цікавлять продукти, призначені для мого малюка”, – каже Сальваторе.
Сальваторе – безробітний, як і 2,9 млн інших італійців.
Ця цифра, що зростала упродовж останнього року, вкрай непокоїть експертів, адже наслідки ситуації можуть бути негативними. Зокрема, під загрозою – взаємини, що ґрунтуються на родинній солідарності, те, що завжди відрізняло громадян більшості середземноморських країн.
Пояснює експерт Іян Росс Макміллан:
“В таких країнах, як Італія, Іспанія, в більшості середземноморських країн, традиційно важливу роль відігравала родина, яку вважали фортецею. Безробіття найстарших членів в родині змінює це переконання. Безробіття старших ставить під загрозу існування родинної фортеці.”
Банкрутство інвестиційного банку Lehman Brothers “з‘їло” усі збереження Сальваторе. Він був змушений залишити свій бізнес, повернутися до Італії і спробувати все почати знову.
Утім, економічна криза стала на шляху італійця. Міланський ресторан, в якому він працював, виявився банкрутом. Сьогодні Сальваторе не вдається працевлаштуватись. Причина, за його словами, – у надмірному досвіді:
“Іноді мені кажуть, що це через мій вік, іноді – через резюме. У мене за спиною – 20 років досвіду. Це передбачає відповідну зарплатню, згідно з моїм досвідом, моїм фахом.”
Потреба в родинній фортеці – сьогодні велика як ніколи. Особливо для молоді. Адже багато молодих людей нині виживає завдяки допомозі батьків.
Середній показник безробіття серед молоді в єврозоні становить 24%. Утім, в Італії він значно вищий – 37%. Лише за останній рік він зріс на 5%.
Зростає також кількість молодих людей, змушених відмовлятися від речей першої необхідності, щоб “дотягнути” до кінця місяця.
Заступник директора центру соціальних досліджень Dondena Арнштейн Аассв називає ситуацію “економічною і соціальною катастрофою”, наслідки якої можуть відчувати упродовж багатьох років:
“Ці молоді люди не будуть настільки фінансово незалежними як попереднє покоління. Отже, все для них відбувається із запізненням: працевлаштування, придбання нерухомості, заснування родини, народження дітей…”
За словами соціолога, наслідком такого становища буде еміграція молодих людей до заможніших країн, а також зростання нерівності італійських регіонів.
В італійському регіоні Кампанія рівень безробіття сягнув рекордної позначки – 44%. Це вдвічі більше, ніж у Ломбардії.
Окрім того, зарплатня дипломованих спеціалістів на 17% нижча за їхніх колег з півночі країни. Це випадок Раффаелли, яка вивчилась на математика в університеті Неаполя:
“Упродовж семи місяців я працювала у приватній школі й отримувала щомісяця 600 євро. Справа у тому, що перед нами закрили двері у державні навчальні заклади. Нещодавно конкурс поновили, однак для тих, хто отримав дипломи 2002 року. Ми залишились поза увагою.”
З 2007 року безробіття невпинно йшло вгору. 2011-го становило 11%. Університетська подруга Раффаелли, Роберта, була змушена забути про диплом і погоджуватись на запропоновану, не пов‘язану з фахом роботу:
“Я отримала диплом з відзнакою, математик за фахом. Утім, я була змушена погоджуватись на будь-що. Упродовж двох років я працювала звичайною офісною секретаркою.”
2011 року лише 12,5% молодих спеціалістів вдалося працевлаштуватись.
За прогнозами, до кінця року цей показник зросте на 2%.
Промінь надії для Раффаелли і Роберти, які сподіваються, що зможуть працювати за фахом і отримувати винагороду, гідну здобутому диплому.