«Я випадково підслухала розмову мами з її італійським співмешканцем. Вони хочуть завезти мене в Італію, щоби вирізати там у мене нирку і продати!»
Навіть зараз, коли вже минув не один рік, Микола та Зінаїда Бурлики не можуть зрозуміти, коли вони втратили контроль над своєю донькою Інною, не можуть зрозуміти її часом дикі вчинки. Батьки лише розгублено розводять руками й плачуть після того, як Інна незаконно вивезла до Італії їхню онучку…
Одразу після школи Інна поступила в Кам’янець-Подільський технікум харчової промисловості, в 18 років вийшла заміж за Миколу Кашкатюка, 9 вересня 2002 року в молодої подружньої пари народжується донька Діна.
– Із тримісячного віку онучку ми забрали до нас – донька категорично відмовилася її виховувати, пояснюючи це своєю зайнятістю – навчанням, – пригадує в розмові з «Поглядом» 51-річний Микола Володимирович. – А через два роки Інна зненацька для нас розлучається з Миколою, виходить заміж вдруге за свого знайомого Віталія і незабаром, не дивлячись на наші протести, їде разом із ним в Італію на заробітки, залишивши Діну в нас. А ще через пару місяців нам зателефонував її Віталій: «Ваша донька мене покинула – пішла жити з якимсь італійцем. Де вона зараз перебуває, де живе – не знаю!» За весь час, поки донька жила за кордоном, вона жодного разу не передавала для своєї Діни грошей, жодних подарунків, не цікавилася ні її успіхами в школі (онучка вчилася в першому класі тільки на відмінно!), ні здоров’ям, ні тим, як росте…
Навесні минулого року Інна приїхала в Україну до батьків у гості. Та не сама, а зі своїм італійським співмешканцем, який називався Даріо Романо. Діні «традиційно» нічого не привезла. Батько з матір’ю свою доньку не впізнали: сильно схудла, бліда, волосся повилазило, стала нервовою і злісною. Оселилася парочка в окремій кімнаті, забравши до себе й Діну. Інна наполягала, щоб дівчинка обіймала італійця і називала його «татом». На заперечення дитини і її сльози уваги не звертала.
Гості воліли не розповідати, чим вони займаються в Італії. Лише Даріо, який трохи знав російську мову, обмовився, що працює таксистом. Та чи було це правдою? Вже трохи пізніше знайомі заробітчани в Італії повідомили сім’ї Бурликів, що їхня донька ніде ніколи не працювала, вела «асоціальний спосіб життя», а її співмешканець нібито якось був причетний до наркотиків. А от жорстоким італієць був точно – одного разу розлютився через якийсь дріб’язок і жорстоко побив… маму та стареньку бабусю своєї співмешканки. Заспокоїв його тільки наряд міліції, що приїхав на виклик. Щоправда, правоохоронці чомусь не перевірили навіть документи в іноземця…
– І тут якось увечері до нас у кімнату вривається перелякана внучка, – продовжує розповідати Микола Володимирович. – Дівчинку аж трясло від страху і ридань: «Дідусю! Бабусю! Я підслухала розмову мами з Даріо. Вони хочуть вивезти мене в Італію, щоби вирізати там у мене нирку і її продати. Я не хочу, щоби мене різали! Я боюся! Врятуйте мене! Не віддавайте нікому!!!». Ми з дружиною спочатку скам’яніли від почутого, потім почали заспокоювати дівчинку. Мовляв, може, вона щось неправильно зрозуміла, щось не дочула. Але Діна твердо наполягала на своєму: «Я не помиляюся – все прекрасно почула!» Кидаємося в кімнату «молодих»: «Це правда!?» Донька зі своїм співмешканцем розгубилися і злякалися. Спочатку мовчали, а потім узялися все категорично заперечувати. Щоправда, підтвердили, що Діну справді хочуть забрати в Італію. Був грандіозний скандал. А ми для себе зрозуміли жахливу річ – онучка не фантазувала!..
– В останніх числах травня мені зателефонувала Інна і попросила, щоби я написала заяву, в якій давала їй дозвіл на вивіз її доньки за кордон, – починає розмову рідна сестра Миколи Володимировича – Ніна Перегняк. – Я дуже здивувалася: чому я повинна це робити? Відмовилася і одразу попередила про цей дзвінок брата, а він скерував телеграму першому чоловікові Інни – Миколі: «Інна намагається вивезти вашу доньку за кордон. Терміново приїжджай!»
Батько примчав буквально наступного дня. Цей переполох не сподобався Інні, яка відразу оголосила: «Ми з Даріо забираємо Діну із собою. Будемо поки що жити на орендованій квартирі в селі Нова Ушиця Хмельницької області, а згодом виїдемо за кордон». Інна спробувала переконати Миколу дати дозвіл на вивіз дитини, але він категорично відмовився. Не дивлячись на заперечення батьків і слізні протести Діни, Інна відвезла доньку, пригрозивши викликати наряд міліції, якщо їй хтось заважатиме «виховувати її дитину».
– Влітку ми з дружиною і її сестрою поїхали в Нову Ушицю до Інни, щоби вблагати її разом із внучкою повернутися додому, але наші розмови закінчились нічим – відмовилася категорично. Після цього ми більше ніколи не бачили ні доньки, ні онучки, – сумно зітхає Микола Володимирович. – А через місяць наш племінник Валентин, який живе у Вінниці, повідомив, що йому телефонувала Інна: «Вони вже в Італії». Потім ця інформація уточнилася – донька з онучкою живуть у селищі Сомма Везувіану поблизу Неаполя…
Як Інна без офіційної згоди рідного батька перевезла через державний кордон України доньку і вивезла її за кордон – не зрозуміло! І це при тому, що сімейство Бурликів напередодні цього зверталося в усі інстанції з попередженням: «Онучку намагаються незаконно вивезти за кордон. Можливо, в неї хочуть там вирізати і продати нирку!» Однак, за словами Миколи Володимировича, від нього відмахувалися. Пізніше йому надіслали із МВС України відповідь-пояснення: «Згідно з «Сімейним кодексом України», батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини і на те, щоби дитина проживала з ними». Про нирку не згадували. Втім, це справді були поки що слова, та й то з вуст маленької дівчинки.
Лише коли незаконний вивіз Діни в Італію став фактом, у цю справу втрутилася спецслужба України.
– На початку травня минулого року Інна Бурлик разом із Романо Даріо, особу якого слідство не встановило, повернулася в Україну, щоб вивезти свою доньку за кордон, – інформує «Погляд» слідчий слідчого відділу управління Служби безпеки в Хмельницькій області Микола Побережняк. – Для реалізації своїх намірів у встановленому законом порядку вона одержала для виїзду за кордон паспорт громадянки України, що був оформлений для тимчасових поїздок за межі України і в який були внесені дані про доньку. Наприкінці травня Інна, прекрасно знаючи про правила перетину державного кордону України, усно звернулася до батька своєї дитини із проханням надати нотаріально засвідчену згоду на вивіз їхньої доньки в Італію. Але той, знаючи про аморальний спосіб життя своєї колишньої дружини і відсутність бажання брати участь у вихованні дочки, відмовив їй. У таких ситуація спір вирішують в суді. Однак Інна не стала туди звертатися. 9 липня 2009 року вона на мікроавтобусі «Мерседес Спринтер» (відомий державний номер і водії – М. і П.) за попередньою змовою із особою, яку слідство не встановило, незаконно переправила через державний кордон України в прикордонному пункті пропуску «Ужгород» свою доньку Діну – громадянку України. У діях Інни і її напарника є ознаки злочину – організація незаконного переправлення малолітньої громадянки України через державний кордон без відповідних документів. У зв’язку із цим, винесено постанову про порушення стосовно Інни кримінальної справи №627…
– Факту незаконного вивозу дівчинки через прикордонний пункт пропуску «Ужгород» ми не встановили, – запевнили «Погляд» у прес-службі Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України. – Однак українські прикордонники, на жаль, вже багато разів зіштовхувалися з випадками, коли нотаріуси незаконно оформляли відповідні офіційні документи на вивіз дитини за кордон без присутності, а значить і дозволу, одного з батьків. Можливо, випадок з Діною – один із таких. Але це має встановити слідство…
– Моя колишня дружина Інна справді зверталася до мене із проханням, щоби я дав свій дозвіл на вивіз нашої доньки за кордон, але я категорично відмовився! – запевняє рідний батько дівчинки Микола Кашкатюк. – По-перше, що вона робитиме в чужій країні? По-друге, сильно сумніваюся, що в Інни так раптом через стільки років прокинулася материнська любов. Дитиною, підтверджую слова батьків своєї колишньої дружини, вона ніколи не цікавилася і ніколи не брала участі в її вихованні. В голові були тільки гулянки й розмови про гроші. А тут раптом намагається забрати, щоби виховувати, та ще й за кордон?! Тому я відмовився підписувати будь-які документи. А коли доньку викрали і вивезли в іншу країну, написав відповідну заяву в СБУ…
– Вже багато місяців ми не маємо ніяких звісток ні про доньку, ні про онучку – плаче Зінаїда Петрівна. – Не знаємо, як і де точно проживають, чи живі-здорові, чи не сталося чогось найстрашнішого – чи не вирізали нирку. Врятуй, Господи, нирку нашої маленької Діночки. Одна надія, що дівчинку, можливо, допоможе нам повернути на батьківщину Інтерпол. В СБУ нас запевнили, що вже звернулися по допомогу до цієї організації…
Сергій КАРНАУХОВ