Громадяни України вп‘ятеро рідше використовують можливості міжнародної Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів, ніж іноземні громадяни.
Про це повідомив міністр юстиції Олександр Лавринович з нагоди чергової річниці набрання чинності для України Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах. Як відомо, указана Конвенція набрала чинність для нашої держави у відносинах з іншими країнами, які є стороною цієї міжнародної угоди, 1 грудня 2001 року.
Так, повідомив міністр юстиції, до українського Мін‘юсту, який є центральним органом з виконання Конвенції з боку України, протягом останніх трьох років надійшло 2186 прохань від компетентних органів іноземних держав про вручення документів. При цьому, з України до центральних органів іноземних держав за аналогічний період було надіслано лише 406 прохань про надання правової допомоги.
Найактивніше у відносинах з Україною дану Конвенцію застосовують такі країни як Польща, Німеччина, Франція, Туреччина, Італія, Чехія, США та Угорщина.
Так, протягом останніх трьох років з цих та інших країн до України надійшло відповідних судових та позасудових документів: з Польщі – 503, з Німеччини – 434, з Франції – 190, з Туреччини – 198, з Італії – 154, з Чехії – 124, з США – 95, з Угорщини – 91, з Греції – 53, з Російської Федерації – 50, зі Швейцарії – 38, зі Словенії – 23, з Нідерландів – 30, з Румунії – 22, з Португалії – 21, з Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії і Бельгії – по 20, з Болгарії – 17, з Словаччини – 15, з Фінляндії – 13, з Норвегії – 10, з Кіпру – 9, з Іспанії – 8, зі Швеції – 7, з Данії, Канади та Китаю – по 5, з Японії – 4, з Люксембургу – 3, з Білорусії, Єгипту, Ізраїлю, Монако та Сан Марино – по 2, з Ісландії, Хорватії, Ірландії, Латвії, Литви, Мальти, Молдови та Сербії – по 1.
З України прохання про надання правової допомоги та вручення судових та позасудових документів найчастіше надсилаються до Німеччини та Великобританії.
Зокрема, протягом останніх трьох років з України надійшло відповідних судових та позасудових документів до цих та інших країн: до Німеччини – 61, до Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії – 47, до США – 31, до Кіпру – 30, до Ізраїлю – 25, до Італії – 21, до Польщі – 17, до Індії – 15, до Франції та Китаю по 14, до Швейцарії – 13, до Монголії та Швеції по 11, до Російської Федерації – 10, до Туреччини – 8, до Ірландії – 7, до Угорщини, Канади, Нідерландів та Іспанії – по 6, до Бельгії, Литви, Єгипту та Португалії – по 4, до Чехії, Білорусії, Фінляндії, Болгарії та Словаччини – по 3, до Данії, Вірменії та Багамів – по 2, до Японії, Хорватії, Естонії, Молдови, Латвії, Лівану, Словенії, Пакистану, Румунії та Ісландії – по 1.
Міністр юстиції нагадав, що Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном. Дана Конвенція є важливою багатосторонньою угодою в області міжнародного цивільного процесу, покликаною забезпечити максимально ефективний механізм передачі та вручення судових та позасудових документів особі, яка знаходиться на території іноземної держави.
Основна мета цієї Конвенції це спрощення та прискорення процедури передачі документів, які підлягають врученню за кордоном, а також забезпечення захисту інтересів сторін шляхом їх повідомлення стосовно документів, які вручаються, в терміни, можливі для підготовки та представлення заперечення щодо позову.
Довідка
Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, до якої Україна приєдналась Законом України від 19 жовтня 2000 року N 2052-III з заявами та застереженнями, набрала чинності для України 1 грудня 2001 року.
Відповідно до статті 2 Конвенції, Центральним органом України, обов’язком якого є отримання прохань про вручення документів, що надходять від інших Договірних Держав, є Міністерство юстиції України. Відповідно до статті 6 Конвенції органами, компетентними складати підтвердження про вручення документів на підставі цієї Конвенції, є Міністерство юстиції України та його територіальні управління юстиції.