Історія української громади в Римі

   Майже вісімдесят років тому у далеких 1930-х в Римі було засновано Українську громаду. Вона була створена для об’єднання всіх українців, які перебували на той час в Італії.

Громада ставила собі за мету відображення культурно-національних інтересів українців на чужині і, звичайно, взаємодопомогу. Частина документів цієї інституції зберігається зараз у Центральному державному архіві зарубіжної україніки (м. Київ). І, безсумнівно, є прикладом для дослідження діяльності не лише Української громади в Римі, а й українських громад у Європі першої половині ХХ сторіччя загалом.

Українська громада в Римі була створена 7 травня 1933 року. У статуті зазначалося, що її функціонування направлено на пропаганду національної української ідеї за кордоном, роботі над зближенням і взаємним кращим пізнанням українського й італійського народів.

Першим головою громади було обрано громадського діяча, дійсного члена Наукового товариства імені Т. Шевченка Євгена Онацького (1894–1979). Свого часу він очолював українську дипломатичну місію в Італії, а з 1929 по 1943 роки був представником Організації українських націоналістів в Італії. Крім громадської діяльності, Є. Онацький вів активну наукову роботу. Він викладав українську мову і культуру в Неапольському східному інституті (Istituto Universitario Orientale) та в Римському університеті, уклав «Італійсько-український словник».

Загальні збори Української громади в Римі громади відбувалися раз на рік, а щомісяця на загальних сходинах обговорювалися актуальні події, члени громади зачитували реферати, проводили дискусії. Детально про це можна дізнатися з товстенького затертого зошиту, в якому велися протоколи засідань, що зберігається у ЦДАЗУ. В записах йдеться про збір коштів на підтримку різноманітних акцій, відзначення пам’ятних дат, проведення літературних вечорів. Останній протокол датовано 6 березня 1939 року.

На сьогодні Центральний державний архів зарубіжної україніки — єдина профільна установа, що зберігає документи цієї інституції. Але зберігає тільки частину. Задля більш повноцінної уяви про її діяльність треба доповнити колекцію. Бо частина залишиться тільки частиною. Тому ЦДАЗУ звертається до всіх, хто можливо має документи Української громади в Римі, чи інших українських організацій в Італії — пишіть на е-mail Архіву mail@tsdazu.gov.ua  

Ми готові прийняти на постійне зберігання в спеціально обладнані архівосховища ще не одну частинку історії України — документи, які стануть новим джерелом для вивчення історичних подій, основою для проведення наукових досліджень життя зарубіжного українства.

Тетяна Ніколаєва,

ст. науковий співробітник ЦДАЗУ (Київ)