Marianna Soronevych
Італійський політик і найбільший підприємець. Медіамагнат, власник холдингу Fininvest, що об’єднує близько 150 компаній, які діють практично в усіх сферах життя італійців, у тому числі футбольного клубу Мілан. Найбагатший мешканець Італії. Неодноразово притягувався до суду за звинуваченнями у приховуванні доходів і хабарництві. Був повністю виправданий.
Активи Берлусконі включають в себе групу Fininvest, яку оцінюють в 12 мільярдів доларів. Так само контролює шість із семи італійських телекомпаній.
Прем’єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі в суботу ввечері подав у відставку. Довгожитель італійської політики і один з найяскравіших європейських керівників, відомий своєю пристрастю до слабкої статі, раніше пообіцяв, що більше не братиме участь у виборах, проте поки так і не уточнив, чим планує займатися після свого відходу з посади голови уряду.
Лідер правлячої партії Народ свободи, якому у вересні виповнилося 75 років, вирішив звільнити своє крісло після того, як минулого вівторка втратив більшість голосів у Палаті депутатів. Однак свій мандат він здав лише після затвердження парламентом закону щодо стабілізації економічної ситуації у країні.
Етапи великого шляху
Успішний бізнесмен Берлусконі прийшов до влади у 1993 році, заснувавши на Апеннінах новий політичний рух Forza Italia (Вперед, Італія!). З тих пір його ім’я нерозривно пов’язане з італійською політикою.
На виборах у 1994 році Forza Italia у складі правоцентристської коаліції здобуло перемогу, і Берлусконі вперше був обраний прем’єр-міністром, проте менше ніж через рік – у січні 1995 року – він пішов у відставку.
Знову зайняти пост прем’єра він зміг у 2001 році і пробув на чолі кабінету міністрів аж до 2006 року, коли на виборах перемогли лівоцентристські сили.
Після нетривалого періоду перебування в опозиції партія Берлусконі, яка до цього моменту вже називалася Народ свободи, і її союзники у правоцентристській коаліції здобули переконливу перемогу на виборах 2008 року, отримавши більшість в обох палатах італійського парламенту.
За останні чотири роки перебування Кавалерпраці (так називають Берлусконі на батьківщині, оскільки він є Кавалером Великого хреста ордена За заслуги перед Італійською Республікою та має орден За трудові заслуги) при владі він і його кабінет міністрів пережили більше 50 голосувань у парламенті, на яких було поставлене питання про довіру уряду.
Однак на тлі економічної кризи, що розвивається на Апеннінах, і недовіри європейських бірж до суверенних боргових зобов’язань Італії, прем’єр у підсумку втратив підтримку більшості в Палаті депутатів і вирішив піти у відставку, не чекаючи на винесення вотуму недовіри.
Ісус Христос чи останній з могікан?
Багато хто розцінює відхід Берлусконі з поста прем’єра як кінець цілої епохи. Дійсно, він є одним із найколоритніших європейських політиків останнього часу, який швидше запам’ятається не стільки своїми справами на посаді голови італійського уряду, скільки своїми жартами, нестримною любов’ю до жінок, а також багатьма судовими процесами, які коли-небудь заводилися проти нього.
Прем’єр-міністр Росії Володимир Путін у п’ятницю на зустрічі із членами дискусійного клубу Валдай назвав свого італійського колегу, із яким у нього “добрі особисті стосунки” одним з “останніх могікан європейської політики”.
Сам же Берлусконі, який є крім політика успішним підприємцем, медіамагнатом та власником футбольного клубу Мілан, не раз звертав увагу на свої досягнення у досить нескромній манері.
Так, у лютому 2006 року Кавалер праці у розмові зі своїми прихильниками порівняв себе з Ісусом Христом: “Я Ісус Христос у політиці. Я терпляча жертва, я з усіма знаходжу спільну мову, я приношу себе в жертву всім і кожному”.
Потім в одній із телевізійних програм Берлусконі згадав французького імператора і полководця Наполеона. “Тільки Наполеон зробив більше за мене, але я значно вищий”, – зазначив політик.
Жарти та примовки
Колишній прем’єр Італії широко відомий своєю здатністю жартувати до місця і не до місця. Так, у 2008 році після обрання Барака Обами президентом США Берлусконі сказав про нього таке: “Обама молодий, красивий і засмаглий”.
Ця заява викликала полеміку в італійському суспільстві, і жартівникові довелося пояснювати, що це висловлювання слід сприймати тільки як комплімент.
Крім того, Берлусконі любить розповідати всілякі байки та анекдоти, у тому числі і про себе самого. На його думку, це допомагає пережити складні моменти, “очищаючи від песимізму і сумних думок”.
Один із таких анекдотів він розповів у жовтні на зустрічі із членами своєї партії Народ свободи: “Берлусконі падає з хмарочоса. “А-а-а-а-а!” – кричить він, розуміючи, що наближається смерть. Але пролітаючи на рівні десятого поверху, він несподівано бачить у вікні дуже гарну дівчину, яка роздягається. “О-о-о-о-о!” – кричить Берлусконі”.
Сильвіо, дівчата і суди
Жарти про жінок займають в арсеналі колишнього прем’єра, який прославився також проведенням всіляких вечірок на своїх віллах за участю молодих і красивих дівчат (так звані бунга-бунга), одне із провідних місць.
Про невгамовну пристрасть колишнього італійського прем’єра до слабкої статі знають не лише найближчі його друзі, соратники і колеги, а й звичайні громадяни, оскільки особисте життя Берлусконі завжди виявляється під пильною увагою ЗМІ.
За його власними словами “краще любити красивих дівчат, ніж бути геєм”. Причому він якось зізнався, що розрізняє слабку стать за політичними поглядами і ніколи не зустрічався і навіть не фліртував з комуністкою.
Слабкість Берлусконі до жінок стала причиною не лише його розлучення із дружиною, а й послужила приводом для порушення кримінальної справи за підозрою у причетності до проституції неповнолітніх.
Гучний процес у так званій справі Рубі, який почався в Мілані у квітні цього року, став ще одним каменем на адресу прем’єра, який і без того загрузнув в інших судових справах, у рамках яких його то звинувачують у корупції, то у фінансових махінаціях.
Незважаючи на те, що Берлусконі проходив обвинуваченим у декількох десятках справ, йому завжди вдавалося уникнути покарання. Як може вплинути його нинішня відставка з поста голови уряду на процеси, що йдуть у даний час, місцеві політичні спостерігачі і ЗМІ обговорювати відкрито поки що не починали.
Тим не менше, очевидно, що тепер розгляд цих справ може завершиться набагато швидше, оскільки у Берлусконі не буде поважної причини пропускати засідання, посилаючись на зайнятість, як це було під час його роботи на посту голови уряду.
За матерiалами:
РІА Новости
