Marianna Soronevych
Протягом трьох тижнів увага всього серйозного музичного світу була прикута до визначної події — ХIV конкурсу імені Чайковського. Представник України — 26-річний Олександр Романовський (екс-харків’янин уже 13 років живе в Італії) став володарем призу пам’яті Володимира Крайнєва.
Гран-прі нацих творчих змаганнях здобув 20-річний піаніст Даниїл Трифонов (Росія). А представники Кореї пішли широким фронтом в усіх основних напрямках, укотре підтвердивши заявку Сходу на музичну експансію.
Уперше конкурсні баталії проходили не тільки в Москві, а й у Пітері (в категоріях «скрипка» і «вокал»). Причиною таких змін, на думку голови оргкомітету диригента Валерія Гергієва, став брак у Білокам’яній хороших концертних залів — рівня великого залу Московської консерваторії.
Тим часом реставрація і ремонт ВЗК, як і сам конкурс, потребували витрат у кілька раз більших, ніж було заплановано. Скромний для форуму такого масштабу призовий фонд розподілено на 20, 15, 10, 5 і 3 тис. євро (за відповідне місце). Плюс Гран-прі — 10 тисяч.
Крім того, Гергієв заснував і спеціальний приз для піаністів — пам’яті Володимира Крайнєва.
Та головною нагородою на цьому конкурсі, безперечно, стали майбутні ангажементи. Оскільки ХIV конкурс — перший, який гарантує лауреатам виступи на найкращих світових сценах. Талановита молодь незабаром підпише контракти з провідними світовими артистичними агентствами. А найбільш значущі концерти з участю переможців пройдуть під «патронатом» Валерія Гергієва — з Лондонським симфонічним, Симфонічним оркестром імені Верді, оркестром Маріїнського театру.
Таким чином, Гергієв зробив досить серйозну заявку на майбутнє… Його ім’я — вже гарантія успіху, серйозного підходу до серйозної музики. Тому, очевидно, саме йому й доручили ці своєрідні «реформи» в рамках конкурсу Чайковського.
Передчуття змін давно витало в повітрі. І виникали ці передчуття у зв’язку з різними делікатними моментами, що накопичилися за останні 25—30 років. Головне — це таємно й відкрито обговорювана практика лобіювання членами журі власних (або тих, що входять у відповідне угруповання) учнів.
Гергієв і новий директор конкурсу Річард Родзинський (який багато років керував організа-цією конкурсу Вена Клайберна в США) вже зробили серйозні кроки. Наприклад, міжнародне журі (з усіх спеціальностей), представлене зірками, які в основному не займаються музичною педагогікою і не зацікавлені в лобіюванні власних учнів.
У складі суворої суддівської колегії (з кожної спеціальності) — близько десяти серйозних експертів.
Були й незлагоди… Вони почалися, коли після першого туру вийшов з журі і покинув Москву не згодний з результатами бразильський піаніст Нельсон Фрейре. Тут і завирували дискусії…
Емоції вирували в кулуарах, на форумах, на прес-конференціях після оголошення фіналістів ХIV конкурсу… Адже до третього туру не пройшов жоден з московських «магістрально» вихованих піаністів. Хоча серед них були й титуловані — Філіпп Копачевський, Павло Колес¬ников, Едуард Кунц.
Особливо гостро сприйняли деякі московські ЗМІ відсутність у фіналі бронзового лауреата попереднього конкурсу — представника петербурзької школи Андрія Лубянцева. У свою чергу сам Гергієв спробу створити щось на зразок «призу преси» розцінив як ревізію результатів. Маестро був непохитний.
Утім, московські критики все ж таки скористалися правом оголосити альтернативні підсумки, віддавши більшість голосів саме Лубянцеву.
В окремих розділах змагань виникло чимало яскравих моментів, які не забуваються. Один з них — пов’язаний із призом Крайнєва, який заслужено отримав 26-річний представник України, екс-харків’янин Олександр Романовський. В основному змаганні в нього четвертий результат. Інші місця в піаністів розподілилися так. Золото і Гран-прі — в 20-річного Даниїла Трифонова (Росія, школа при Академії Гнесіних та інститут музики у Клів¬ленді, США). Харизматичний, яскравий виконавець потішив доброю технікою, вражаючим звуком, буквально «скрип-ковим співом» свого рояля у Першому концерті Ф.Шопена.
Друге й третє місця — у талановитих, чудово вишколених конкурсантів з Кореї: 17-річного Сенг Чжін Чо й більш зрілої Йол Юм Сон. Вони мають феноменальну техніку й досить глибоко проникають у секрети академічної музики, хоча чимало критиків не приймають їхньої інтерпретації. Нічого не поробиш — європейська музика дедалі впевненіше почувається під пальцями азійських музикантів…
Конкурсанти грали на розкішних роялях — Steinway, Yamaha, Kawai та Fazioli. Вибирали не тільки марку, а й можливість грати на певному інструменті…
Тим часом у кулуарах форуму з’ясовували: чим же є цей «музичний конкурс» — бізнесом чи мистецтвом? Представники оргкомітету й журі гаряче доводили: звісно ж, мистецтвом!
Будучи вірною правді життя, заперечу — і бізнесом теж… На Заході серйозна музика — це галузь духовних задоволень для безлічі розумних і багатих людей, тобто дорогий і престижний «товар». У цьому бізнесі часто багато важать тонкі матерії: особистість виконавця, його артистизм, а також психологічна стійкість.
ХIV конкурс імені Чайковського, природно, далеко не в усьому був досконалий, навіть попри «патронат» дуже впливового В.Гергієва. А проте важливий крок на шляху до прозорості й перемоги над корупцією таки зроблено. Беззастережне завоювання Гергієва та його нової команди — інтернет-трансляції репетицій конкурсу, живі інтерв’ю експертів та учасників, коментарі ведучих.
А найголовніше, мабуть, відкрите онлайн-прослуховування учасників. Конкурс таким чином дивилися сотні тисяч користувачів на всіх континентах. Іноді навіть висловлювалися крамольні думки про можливі в майбутньому студійні змагання виконавців перед камерою. Звичайно, це неможливо, бо конкурс Чайковського — живе музичне дійство. Деяка частина публіки, щоправда, сприйняла різні нововведення Гергієва — комп’ютерний підрахунок голосів, зміну програм і регламенту — як «американізацію», зазіхання на колишні святині… Заперечу незгодним: відкриті прослуховування, незаангажованість «космополітичного» журі та багатонаціональний склад переможців — це все-таки запорука престижу і конкурсу, і імені самого Чайковського.
За матеріалами http://dt.ua
Дивіться також:
Виступ Олександра Романовського (Відео)
