Marianna Soronevych
Закон № 94 від 2009, так званий «Закон безпеки», вніс значні зміни у нормативи, які регулюють імміграційні процеси, зокрема модифікуючи частину Єдиного закону по імміграції 286 від 1998, що стосується об’єднання сім’ї. Розглянемо детально нові умови запрошення на постійне місце проживання чоловіка/дружину, неповнолітніх дітей та перестарілих батьків.
Фіктивні шлюби
Ряд змін закону було спрямовано на перешкоду фіктивним шлюбам між італійськими та іноземними громадянами, які часто укладалися з єдиною метою – отриманням дозволу на проживання взамін на визначену суму грошей.
Параграф 116 цивільного кодексу тепер передбачає, для укладення цивільного шлюбу в Італії, обов’язкову наявність дійсного дозволу на проживання в країні. Також іноземець повинен дотримуватися норм легального в’їзду та проживання на території Італії.
Тобто буде оцінюватися тип дозволу на проживання. Зокрема пермессо для туризму, чи інші мотиви, які передбачають короткотривале перебування в країні, та не дають право на отримання довготривалого дозволу на проживання, а значить на одруження.
Неможливо укласти шлюб якщо перемессо перебуває на продовженні. Або маючи на руках лише паспорт із в’їздною візою та декларацію про перебування в країні, якщо іноземець приїхав в Італію із іншої країни Шенгенської зони, навіть у випадку, якщо він володіє дозволом на проживання іншої країни ЄС.
Об’єднання сім’ї із родичами, що уже перебувають в Італії
Інше нововведення стосується родичів громадян Італії, що уже проживають в країні на основі пермессо із різних мотивів.
Параграф 19 Єдиного тексту, перед реформами, передбачав заборону депортації родичів до четвертого коліна, якщо вони проживали разом із італійцями, чи тими хто володіє довготривалим дозволом на проживання в країні, (таким чином можна було об’єднатися навіть із далекими двоюрідними братами та сестрами). Тепер заборона видворення із країни розповсюджується лише на родичів до другого коліна, якщо вони проживають разом із їх родичами в Італії. В таких випадках запит на об’єднання сім’ї (per coesione) подається згідно закону 28 del DPR 394/99.
Об’єднання сім’ї із родичами, що проживають за кордоном
Протягом останніх років нормативи що стосуються об’єднання сім’ї піддавалися численним змінам (легіслативний декрет n. 5 від 2007, легіслативний декрет n. 160 del 2008, і закон 94 від 2009) змінили режим запрошення родичів та процедуру отримання такого дозволу.
В даний час об’єднання сім’ї можливе із:
• із повнолітнім чоловіком/дружиною;
• неповнолітніми дітьми, навіть народженими поза шлюбом, за згоди іншого із батьків;
• повнолітніми дітьми, які перебувають на утриманні, та за об’єктивними мотивами не можуть піклуватися про себе, наприклад через інвалідність;
• батьками, старшими за 65 років, які не в стані піклуватися про себе, та не мають інших дітей в країні походження, або їх діти не можуть робити це через складні проблеми із здоров’ям.
За винятком об’єднання сім’ї із чоловіком/дружиною, надано можливість підтвердження кровних зв’язків шляхом аналізу ДНК.
Нововведення запроваджені пакетом безпеки забороняють об’єднання сім’ї із чоловіком/дружиною, якщо іноземець уклав легальний шлюб із іншим громадянином на території, чи за межами Італії. Згідно із формулюванням, цей норматив спрямований на уникнення випадків полігамії, тобто коли в обхід закону, іноземці перебувають у кількох шлюбах одночасно. Нагадуємо, що в таких випадках передбачене покарання шляхом позбавлення волі до п’яти років.
Зміни процедури та реквізитів прохачів
Також було введено зміни у процедуру отримання дозволу на об’єднання сім’ї. Одна із них стосується вимог до житла, в якому оселиться родина. Ті, хто подають запит на об’єднання сім’ї повинні продемонструвати придатність житла та його відповідність санітарно-гігієнічним нормам, затверджені компетентними органами. У випадку подачі запиту на об’єднання одного з батьків із дитиною, молодшою чотирнадцяти років, достатньо дозволу основного наймача житла у якому оселиться неповнолітній.
Було змінено терміни видачі дозволу на об’єднання сім’ї. Раніше його повинні були надати протягом дев’яноста днів. Тепер відповідальні установи матимуть 180 днів з дня подачі заяви для винесення рішення.
Адвокат Маша Сальваторе,
Переклад Маріанни Сороневич
