Українські ікони, вироби з бронзи та металу, давні вишивки та інші предмети нашої культури, що засвідчують її давність та багатство, через прозорість східних кордонів та хитрощі контрабандистів розходяться світом і знаходять нових власників на блошиних ринках. Нечасто Україні таланить повернути собі власні культурні цінності. Відрадним винятком з правила стала передача через Посольство України в Італії трьох бронзових пам’яток, виготовлених у період ІІ по VII ст. н.е.
Їх знайшла у Мілані під час контролю на виставці-ярмарку антикваріату експертна група карабінерів, яка протидіє злочинам проти культурної спадщини людства. Під час перевірки правоохоронці зауважили історичність та неіталійське походження трьох невеликих предметів, а експерти музею східних мистецтв у Римі визначили їх належність Україні: перстень (ймовірне походження – центральна частина України), дзвоник (ймовірне походження – півострів Крим) та підвіска-печатка. Комерсанти оцінили їх від… 500 євро. Це перші знайдені об’єкти українського походження, хоча через Ломбардію часто транзитують контрабандні цінності. Адже тут пересікаються повітряні шляхи, а високий економічний рівень населення регіону гарантує зловмисникам покупців. Артефакти осідають у приватних колекціях багатіїв – шанувальників старовини та практично назавжди втрачаються для народу, якому належать.
Генерал Дж. Ністрі у своїй промові під час передачі пам’яток висловив готовність до подальшого розвитку співробітництва у сфері протидії незаконному вивезенню предметів мистецтва українського походження та сприянні у пошуках цінностей вивезених з території нашої держави контрабандним шляхом.
piacentini.jpgПосол України в Італії Георгій Чернявський подякував італійським експертам за кропітку роботу для пошуку археологічних пам’яток, вказавши на їхній високий професіоналізм, що дозволив у співпраці з українськими фахівцями точно встановити походження переданих на церемонії предметів мистецтва.
Паола П’ячентіні, фахівець Музею східного мистецтва у Римі, визначила середньовічне виготовлення персня, орнаментованого мотивами, характерними євроазійським степам. Лінійні декорації та символи, що впізнаються на ньому, відтак трансформувалися у геральдичні символи. Ця пам’ятка має подвійне археологічне значення через давність виготовлення та належність до європейської культури, оскільки демонструє історичний розвиток та морфологію європейської мануфактури.Дзвіночок – розповсюджений об’єкт, форма його заокруглення часто зустрічається у кавказькому регіоні.
Особливий інтерес серед знайдених пам’яток становить печатка для охоронних грамот та перепусток, яку носили як підвіску на поясі, для означення соціального рангу. Схожі об’єкти зустрічаються у Лангобардській культурі.
Маріанна Сороневич