Marianna Soronevych
Про це свідчать результати дослідження, проведеного в рамках проекту «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції “Гідна Україна”
Корупцію у митній сфері вивчали у два етапи — наприкінці 2007 та навесні цього року. Щоразу на запитання соціологів відповідали представники більш як 400 компаній, що займаються експортно-імпортною діяльністю, а відтак регулярно контактують із представниками митниці. Тож, за словами Світлани Горної, експерта із досліджень та моніторингу вже згадуваного проекту, кількість тих, хто особисто стикався із проявами корупції на митниці порівняно з 2007 роком, зросла на сім пунктів і зараз становить 43 відсотки.
Найпоширенішими формами протиправної діяльності були й залишаються здирництво, добровільне хабарництво та використання особистих зв’язків. До речі, згідно із даними опитувань, більшість подібних «угод» (71%) укладалися за участі митних інспекторів.
— Щоправда, самі митники цей пункт піддають сумніву. Мовляв, на кордонах насправді є кілька інстанцій, а представники компаній з якихось причин усе списують на митників. Така їхня думка. Ми її не коментуємо, а просто наводимо результати наших опитувань, — каже С. Горна.
Що ж до частоти використання так званих неофіційних платежів, то, щоразу перетинаючи кордон, до них вдається кожен третій експортер та імпортер. Трохи рідше стикаються із проявами корупції ще 40 відсотків опитаних компаній. Та водночас поступово зростає кількість тих, кому повністю вдається оминути корупційні стежки. Згідно із дослідженням, сьогодні таких 10 відсотків імпортерів та ще 19 — експортерів.
— Що стосується випадків корупції на різних етапах проходження митної процедури, то як у 2007 році, так і у 2009 найчастіше (62%) з її проявами компанії стикалися на етапі оформлення документації. Далі йдуть етапи перетину кордону та огляд багажу, — каже Світлана Горна.
Та найбільше, на думку доповідачки, хвилюватися варто з тієї причини, що корупційний механізм має дуже високий рівень надійності. Так, 82 відсотки опитаних запевнили, що після сплати «неофіційних платежів» отримали всі необхідні послуги у повному обсязі. І вважають цей шлях чи не найнадійнішим під час проходження митної процедури. До того ж більше половини компаній запевнили — сума офіційного митного збору значно більша, ніж, приміром, хабара. Щоправда, водночас майже 70 відсотків опитаних не впевнені в тому, що прояви корупції зменшаться, якщо офіційний збір буде на чверть дешевше. До слова, й усі зроблені донині антикорупційні кроки держави більшість назвала неефективними. Натомість реально вплинути на ситуацію, на їхню думку, зможе зменшення кількості документів, необхідних для проходження митних процедур, покращення законодавства та введення нової комп’ютеризованої системи транзиту вантажу в країнах ЄС.
http://www.golos.com.ua
