More stories

  • in

    Мамина гордість і мамина печаль

    Вірші почала писати в юності, вони публікувалися в шкільних газетах. Далі життя закрутило-завертіло своєю буденністю, якось було не до віршів. Аж тут, в Італії, натхнення знову повернулось до мене. Іноді хочеться висловити свій сум, чи радість у віршах. Зовсім недавно моєму старшому синові (35 років) присвоїли звання  підполковника, а середньому (30 років) – майора. Я […] More

  • in

    Пишу про все, що відчуває душа моя

    Довго думала перш ніж написати вам: варто чи ні? І вирішила. Варто! Варто із багатьох причин. Та головна у тому, що я вже далеко не молода (за віком) жінка і не маю багато часу на роздуми. Треба видати «на гора» все що накопичила за роки життя у душі моїй.   Натисніть, щоб оцінити цю статтю! […] More

  • in

    Мої діти – моя винагорода

    Добрий день, дорога редакція “УкраїнськоЇ газети”! Найперше, хочу подякувати Газеті за те, що ви є! Для мене велика радість придбати свіжий номер. Можливо і не зовсім сіжий, бо я не завжди маю для цього можливість. Комп’ютер у мене зовсім недавно, але я більше люблю почитати «живий» номер газети, а не з комп’ютера. Народилась я 1952 […] More

  • in

    Рідну мову не забував ніколи

    Микола Костишин народився в 1964 році в Cибірі, біля міста Іркутська. Мешкав там з батьками до восьми років. Потім сім’я повернулася на Батьківщину, до села Черніїв що на Івано-Франківщині. Через проблеми зі здоров’ям старшого брата перебралися до Криму для зміни клімату. Микола ходив у російськомовну школу в Криму. Але рідну мову не забував ніколи. Після […] More

  • in

    Шукаю Анну

    Стояв похмурий зимовий день. Так складалися обставини, що я пішла на вихідний не у четвер, як завжди, а в п’ятницю. Не було гурту знайомих, до якого звикла за довгі роки перебування в Італії. Передчувала, що без зустрічі із друзями наступний тиждень роботи здаватиметься набагато тяжчим. На чужині почала розуміти вартість чуйного слова, доброї поради, тієї […] More

  • in

    Кальварій Люби

    Завжди привітна, усміхнена. Здавалося би безтурботна, як той птах небесний, як лілія польова не думає про те, що буде завтра, радіє сьогоднішнім днем. Та така вона лише зовні Натисніть, щоб оцінити цю статтю! [Усього: 0 Середній: 0] More

  • in

    Люблю Україну за її чарівну красу

    Завжди читаю Українську газету. З неї черпаєш інформацію про рідну Україну, дістаєш позитивний заряд, що допомагає усвідомлювати, що ти не одна. Тих, хто мають схожу долю є багато.   Натисніть, щоб оцінити цю статтю! [Усього: 0 Середній: 0] More

  • in

    Ми – меншовартісні?

    Одруження – дуже актуальна тема в Італії, адже в основному їдуть сюди з України, жінки. Відчуття незахищеності в чужій країні, ось що, на мою думку, штовхає на одруження із італійцями. Хто ж стає нареченими? Часто вікова різниця не є перешкодою у змішаних шлюбах. Бачила я такі «щасливі» пари… Нещодавно зустріла одну знайому і зауважила, що […] More

  • in

    Здіймалась пісня, наче птах

    Звучала пісня, здіймалась, наче птах, переповнюючи серце добром, радістю дивом, коханням, всім прекрасним, що є на землі. Лилась музика сумна і весела, зібравши нас, українців на І турі Міжнародного мистецького фестивалю «Гілка калини-2009», що відбувся 25 жовтня у Римі. Мені, учасниці конкурсу, було надзвичайно приємно виконати авторську пісню «Мамі», а також «О, музико»,  на слова […] More

  • in

    Час повертатися додому

    … “Наближаються вибори. Цього разу віддаймо голос не за «будь-кого», як ми звикли ще з радянських часів, а оберімо свідомо”… Натисніть, щоб оцінити цю статтю! [Усього: 0 Середній: 0] More

Load More
Congratulations. You've reached the end of the internet.