More stories

  • in

    Самотність української жінки за кордоном

    Я хочу написати про самотність української емігрантки, жінки-заробітчанки, примушеної покинути всіх своїх рідних і все своє рідне, подавшись на заробітки, щоб покращити життя своїм дітям, хоч якось забезпечити їхнє майбутнє. Натисніть, щоб оцінити цю статтю! [Усього: 0 Середній: 0] More

  • in

    Творчість заробітчан: Вітер з моря (Легенда)

    Жив на світі моряк. Молодий, красивий, впевнений в собі і закоханий в море. Коли хтось питав про майбутнє, моряк, сміючись, відповідав: «Море!» Натисніть, щоб оцінити цю статтю! [Усього: 0 Середній: 0] More

  • in

    Поезія Люби Баштик Trieste – Сокаль

    Візерунки на шибках Давненько не була я вдома взимку,Там моя Україна вже вся у снігах;Білим шовком мороз вишивае низинку,А я далеко від дому, а я у ,,бігах,, . Я зиму із давніх-давен полюбляю.Промінь сонця по снігу мережить, іскрить,Я у мріях долонями сніг загрібаю;Яка дивовижна морозна та мить. Горстка снігу на спраглих вустах _Яка свіжість і […] More

  • in

    Професійність на щодень

    Я живу в Латині – невеличкому містечку за 100 кілометрів від Риму. Одного дня довелося мені звернутися до консульського відділу посольстваУкраїни в Італії. Встала рано-вранці, щоб дістатися на одну із римських вулиць, що так нагадує українську. У чергу записалася п’ятнадцятою, та й почала чекати. Люди сходяться, розмовляють про своє: про життя на рідній Україні, роботу […] More

  • in

    Старе дерево не пересаджують

    (Новела) Вечоріло. Тяжка сіра хмара розляглась майже на всеньке небо, тяжко оперлась на вершечки далекого темно-синього лісу і завмерла. Знесилена довгою дорогою, не в силі більше поливати сильним дощем налиті свіжим смарагдом поля, вона лише ліниво дріботіла, меленькими схожими на туман, крапельками. Та ця мряка була тепла, живильна, весняна, зовсім, зовсім не схожа на осінню […] More

  • in

    Невигадані історії: Настя (Оповідання)

    Ключ нарешті повернувся в замку і, штовхнувши ногою двері, Настя вбігає в хату. Мама, як завжди, сидить перед телевізором.–    Мамо, я виходжу заміж! Антон тільки що попросив моєї руки! –    Антон? Мені здається він казав, що жонатий, є дочка…–    Ну і що ж, що жонатий? Ми любимо одне одного! Ну хіба це злочин – любити? […] More

  • in

    Чому заробітчан так тягне з дому? (Погляд з України)

    Ви часто друкуєте листи заробітчан чи розповіді про них, ось і я вирішила написати на цю тему. Передусім прошу вибачення в тих людей, кого можу ненавмисне образити своїми думками, адже всі мають право жити так, як вважають за потрібне. І я користуюся правом висловити свою думку, бо належу до тих жінок, чиї сім’ї зруйнувало заробітчанство. […] More

  • in

    «Лихо України в тому, що нею правлять ті, кому вона не потрібна» (М.Грушевський)

    Доброго дня, газето! Пишу вам з Італії. Хочу подякувати за те, що ви є! Що ми, заробітчани, за тисячі кілометрів від рідного краю маємо змогу читати цікаву газету. Пройде час, і в книгах історії України з’являться сторінки про велику економічну імміграцію українців як заробітчан. Історію, виплакану гіркими сльозами, вмиту кривавим потом, безсонними ночами, хворими, понівеченими […] More

  • in

    Невинного – у в’язницю?

    До редакції надійшов лист із проханням поради чи допомоги. Ми ж, з проханням розібратися у непростій ситуації, переадресували його до Посольства України в Італії та у Центр допомоги громадянам України за кордоном, створений на базі Управління консульської служби МЗС України, у країнах де перебуває значна кількість українських громадян. Натисніть, щоб оцінити цю статтю! [Усього: 1 […] More

  • in

    Про людей хороших

    Зустрічі і знайомства бувають різними. Часом запізнаєшся з людиною і жодного враження. Нема про що поговорити, не сходишся думками і поглядами, різні інтереси і захоплення, різне ставлення до життя. А часом сама манера вести розмову, її тон захоплюють тебе, і відразу хочеться знову почути ту мову, ще раз поспілкуватися з цією людиною.Так сталось після зустрічі […] More

  • in

    Імміграційні роздуми Артура Шаповала

      Доброго дня мої емігрантинехай нас обікрала долята сподіваюсь що наші талантипо правді оцінять на волі. І хоч в порядку сімя і роботата пекуча мов іскра скотилась сльозабо згадалась рідної мами турботаі заквітчана в ріднім краї лоза. В Монреалі вічно пекуче сонцей свобода людини не має межта я ж шукаю до дому віконцебо там жилось […] More

  • in

    Доброта не має національності

    Петро Полянецький щасливо усміхався, не міг приховати радісного хвилювання – сьогодні народився його син-первісток. Він з любов’ю і вдячністю дивився на свою дружину, грузинку Маісурадзе Натію. Вона також відчувала себе найщасливішою матір’ю у світі. Але вже на наступний день свято народження сина було затьмарене звісткою: у малюка вроджений порок серця.   Натисніть, щоб оцінити цю […] More

Load More
Congratulations. You've reached the end of the internet.