Думка читачів

Вірш “Сповідь” Марії Стецюк з міста Калуш.   Натисніть, щоб оцінити цю статтю! [Усього: 0 Середній: 0] More

День видався спекотним.  Гаряча пора для тих, хто в полі, бажана відпустка для тих, хто зазвичай кожного року їздить на море, в гори, або деінде шукає відпочинку за цілий рік невтомної праці, зрештою кожному своє, а надворі стояв серпень, останній місяць літа. Ранкове сонце залило  подвір’я, де зупинився невеличкий автобус. Ніде було сховатися від обідньої […] More

Він народився в Росії, але відкрив у собі Україну. Звичайний хлопець, якому схотілося більше знати про Батьківщину мами, а згодом — аби про неї знали й інші. Сьогодні Олександр Двоєконко — голова Саратовського українського молодіжного клубу, член правління регіональної громадської організації «Український культурно–просвітницький центр «Родина». В Україні Сашко буває часто. Цього разу «загалом приїхав на […] More

Напередодні 20-ї річниці незалежності України у Києві відбувся VВсесвітній форум українців, в роботі якого взяли участь майже 300 делегатів з більш ніж 40 країн світу, а відразу ж після його завершення на свої річні загальні збори зібралися представники Світового Конґресу Українців (СКУ). На редакційну пошту надійшлиі відгуки на ці зібрання. Натисніть, щоб оцінити цю статтю! […] More

Побувавши на черговому Всесвітньому форумі українців, мимоволі починаєш задумуватися над тим, хто ти є, звідки твоє коріння, і яким чином сьогодення і майбутнє твоєї етнічної Батьківщини пов’язане із твоєю особистою долею і долею твоїх нащадків. А ще над тим, що ти зробив для неї особисто, щоб на питання про національність, де б ти не жив, […] More

П’ятий Всесвітній форум українців залишив суперечливі враження. Як і очікувалося, замість аналізу минулого і пропозицій на майбутнє, було багато палких, але пустих промов, політиканства та суперечок. Показовим в цьому плані стало урочисте відкриття форуму, що перетворилося у низку пафосних виступів з загальними тезами: «нещасна, віками пригноблена українська нація», «клятий антидемократичний уряд», «імперсько-загарбницька політика Росії» і […] More

Життя мене, заробітчанина з Надвірни, закинуло далеко від рідного краю — в середньовічні квартали Неаполя, і тільки один Бог знає, як важко щирому українцеві тут, на чужині, притамувавши біль у серці, щоденно жити й працювати із сумом і тугою за рідною землею. Натисніть, щоб оцінити цю статтю! [Усього: 0 Середній: 0] More

Моя чудова подруга, талановита дівчина, зя кою разом ми готували театральні постановки для дітей (вона була режисером і генератором ідей, я – готувала тексти) – поїхала в Італію на заробітки, бо її творчість не була потрібна тут, удома. І коли черезх кілька років вона повернулася – я не впізнала вою таню – це була людина […] More

Беззаперечно – будь-що ліпше бачиться на відстані. Маю на увазі історію, українську історію. Живучи в Італії кілька років, я збагнула, що моє зацікавлення цим питанням не зникає, а навпаки…. Правда, інтерес набув іншого ракурсу, виникла гостра потреба зрозуміти: «Хто ми – українці»?   Натисніть, щоб оцінити цю статтю! [Усього: 0 Середній: 0] More

Вона помирала на лікарняному ліжку в чужій країні… Десять років тяжкої праці далеко від сім»ї та дітей, десять років розмов по телефону із старенькими батьками, які щоразу просили: «Бережи себе, доню»! Десять років телефонних розмов із дітьми, чоловіком, сестрою. Десять років далеко від рідного дому, діти виросли, закінчили школу, старша донька народила онуку, син працює, […] More

«В Італію на заробітки поїхала тому, що сини розпочали навчання і в мене не було можливості його оплачувати», – говорить п. Анна. Заробітчанство затягує як трясовина. «Спершу думала, що попрацюю один – два роки – і повернуся назад, – говорить жінка, – але, на жаль, чим більше я там була, тим більше, приїжджаючи в Україну, […] More