Marianna Soronevych
Жартівливий вірш із життя українців в Італії, який редакції порадили наші читачі.
Дощик шепче за вiкном,
як то кажуть:- ” фреско”,
А, я пишу, люди добрi, для вас гумореску…
Знаю толк в кулiнарii
– газдиня учена,
Та, в Iталiї збагнула,
що, в кухнi зелена…
Тут вареникiв в недiлю,
Жiночки не знають,
Всмажать м’яса, зварять суго,
Та й вiдпочивають!
Довго живуть iталiйцi,
хоч, їдять порядно,
Проти наших украiнцiв,
– дуууже травояднi!
Тиху мають всi натуру,
Та здоровi нерви,
Люблять трави та вердуру ,
Тонно iз косерви…
Зрозумiла, що в їx кухнi,
Нiби приведена,
Дивлюсь дивно на карчофлi,
ще й якась реп’ена…
А, як б’eтолу уздpiла,
як тото купують?
В нас в селi, таким же кормом,
Лиш качок годують…
Не могла, тi трави їсти,
Менi, як полова,
В нас того, нiхто не їсть,
Хiба лиш, корова…
Як, зварила перший раз,
Пасту мiнестроне,
То, клювала по тарели,
Так, гi би ворона…
Ой не мила та трава,
Хтiлам бараболi,
Або, наших голубчикiв,
Наїстись доволi…
Варю те, що дiдо просить,
Фазджолi, лiндики,
Вiн так хлебче, роблю вид,
Нiби й ми не дикi…
Iталiйцi дуже люблять,
Ще їсти пiзелi,
Мають силу та й лiтають,
Як, тотi газелi…
Тяжко йшла менi трава,
Топилась, як свiчка,
Та, впроваджувать почала,
Й те, що в наших звичках…
-“Ось оладкiв покуштуйте,
Украiнська кухня”.
Дiд, як вчув що украiнська,
Навiть не понюхав…
Зготувала я старому,
Дерунiв iз м’ясом,
Ще грибочками полила,
Зелень до прикраси
Запросила я сеньора,
Й помагаю сiсти
Кажу, що французька кухня,-
Зачинае їсти…
Так, мотав тi деруни,
Мiй старий дедулька,
Аж, у дiда на чолi,
Появились бульки…
Так, потроху нашу кухню,
Як, дитинi вводжу,
Бо, на тiй, однiй вердурi,
Я жити не можу…
Все, це жарти, як серйозно,
Чесно подивитись,
Як здоров’я шанувати.
Треба в них повчитись.
Звиклося до всього з часом,
Варю макарони,
Тай, радiю, як дiд каже:-
– “Готуй мiнестроне!”
Певне буду б’етолу,
Вдома я садити,
Бо, без тої бураченки,
Вже, не зможу жити…
Бо, нiкому не вдавалось,
Лиш, тотiй вердурi,
Так, покращить моi форми,
Й пiдтягнуть фiгуру!!!
Олена Голуб’як.
