Marianna Soronevych
Ви часто друкуєте листи заробітчан чи розповіді про них, ось і я вирішила написати на цю тему. Передусім прошу вибачення в тих людей, кого можу ненавмисне образити своїми думками, адже всі мають право жити так, як вважають за потрібне. І я користуюся правом висловити свою думку, бо належу до тих жінок, чиї сім’ї зруйнувало заробітчанство.
Мене десять років тому залишив чоловік і поїхав за кордон заробити грошей для дітей. Нашому синові тоді виповнилося десять, а дочка вже була заміжньою. Висилав чоловік гроші, поки не погасив борги, а потім почалося: то роботи немає, то не заплатили, то вишле 50 євро — і обходься ними, як знаєш. А я тоді ще не мала пенсії.
Приїхав наш батько тільки тоді, як оформив пермесо. Я просила його залишитися, бо він потрібен синові. Той ішов до армії — тата не було, одружувався — тата не було, народилася внучка — діда не було. А коли приїхав, то ходив по хаті такий, ніби йому в тій Італії щось поробили. Все йому було не таке й не так. Я розказую, що багато плачу за газ, світло, а він мені: «То твої проблеми. Я газом не грівся і світла не світив». І те, що в тій хаті живе і його внук, також було моєю проблемою.
І що їх, тих заробітчан, так тягне з дому. У нас там, кажуть, і хліб не такий, і капусту не так готують… Де — в нас? В Італії! Як приїжджають, то перемовляються між собою італійською. А чому ж вони не навчать своїх тамтешніх діда чи бабу українською говорити? Бо ті собі такого не дозволили б, мають гонор.
Приїжджають заробітчанки додому з перестарілими італійцями. Йдуть до церкви — й не встидаються. Приїжджають додому лікуватися: зуби поремонтувати, хребет підправити. Невже їхні баби з дідами не можуть їх полікувати там?
Приїжджають у джинсах із задертими носами, бо мають євро, а ми — гривні. І нарікають, як там тяжко й погано. Плачуть, що скучають за дітьми, за старими батьками. То хай їдуть додому! Тим паче, що в Італії їх ніхто не сприймає як газдів, а тільки як наймитів.
І ще хочу в них спитати: чому ви приїжджаєте в Україну, оформляєте пенсію і їдете назад? Пенсію отримують ті люди, котрі вже не можуть працювати, а ви ще працюєте. То хай вам платять її у вас в Італії, а не в нас в Україні.
…Не так у нас тут вже й погано. А ви приїжджаєте на місяць-два і кажете, що мусите їхати. Ви що, примусівку там відробляєте? Ні, ви просто вже рахуєте витрачені гроші, бо ж там переважно не платите ні за харч, ні за компослуги. Але повірте: гроші не врятують сім’ї. Так що повертайтеся виховувати своїх дітей і піклуватися про батьків.
Постійна читачка
Заліщицький район
